Рак кишківника – злоякісний процес, який розвивається у товстому (98%) або у тонкому (2%) кишківнику. Злоякісні пухлини в товстій або прямій кишці називають колоректальним раком, або скорочено КРР. Рак кишківника щорічно виявляється в одного мільйона людей. За частотою серед жіночих онкологічних хвороб знаходиться на другому місці, а у чоловіків на третьому.
Ознаки та симптоми раку кишківника
Найбільший ризик захворіти мають люди, які страждають хронічними запальними процесами органів травлення (колітом, поліпами, виразкою). Онкологія розвивається у 10 разів частіше при наявності частих закрепів. У харчуванні хворих зазвичай спостерігається дефіцит рослинних волокон, перевага віддається жирній їжі та м’ясним білкам.
Які симптоми можуть говорити про злоякісні зміни?
- Регулярні кишкові розлади без видимої причини.
- Болі під час дефекації.
- Домішки крові у стулі.
- Ознаки нетравлення: здуття, відчуття застою.
Все це супроводжується втратою апетиту, худорбою, слабкістю, нудотою. Зазвичай люди, які страждають від раку кишківника, мають бліду шкіру, а в аналізах присутня анемія.
Може з’являтися температура та головний біль, які є ознакою інтоксикації у результаті розкладання тканин. На пізніх стадіях розвивається непрохідність кишківника.
Види раку кишківника
Онкологія розвивається зі слизової оболонки, що вистиляє товсту та тонку кишки. У 90 випадків зачіпаються клітини-залози та розвивається аденокарцинома. Іноді клітини у великих кількостях продукують слиз, що говорить про слизову аденокарциному. У дуже рідкісних випадках формуються перснеподібноклітинні, залозисто-плоскоклітинні та нейроендокринні форми.
Рости пухлина може у декількох напрямках. Залежно від цього розрізняють:
- Екзофітно-поліпоподібні види – виступають у просвіт кишківника у вигляді ущільнень.
- Ендофітно-виразкові – нагадують виразки, заглиблюються всередину стінок.
- Дифузно-інфільтративні – формуються у вигляді щільного або наповненого рідиною потовщення стінки. Не мають чітких меж та поширюються у різні боки. Форма характерна для перснеподібноклітинного раку. Найбільш складно діагностується.
- Анулярні – ростуть по колу, вражаючи цілі сегменти кишкової трубки. За рахунок цього вони товщають, звужуючи просвіт.
Клітини пухлин мають різну ступінь диференціації, що також впливає на вибір методу лікування.
Лікування раку кишківника
Основний метод лікування раку кишківника – хірургічний. Варіант резекції та вибір допоміжних методів залежить від стадії та виду онкологічного процесу.
Хіміотерапія використовується системна. Рекомендується при наявності метастазів у лімфовузлах. Деякі форми раку стійкі до цитостатиків, тому для посилення дії препарати поєднують з імуномодуляторами та опроміненням.
Лікування на 1 стадії
На початковому етапі пухлина має вигляд невеликої виразки або утворення, яке зачіпає слизову оболонку та підслизовий шар. Протікає перша стадія безсимптомно.
Для лікування проводять видалення ділянки, де знаходиться видозмінена тканина. Якщо пухлина, нагадує поліп, то його просто зрізають. Часто втручання можна виконати під час ендоскопії, без порожнинної операції. Ад’ювантна хіміотерапія потрібна в рідкісних випадках.
У 99% пацієнтів лікування буває успішним.
Лікування на 2 стадії
На другій стадії утворення розростається та може займати до 50% просвіту кишківника. Відбувається метастазування у найближчі лімфовузли.
Під час операції видаляють частину кишки та уражені лімфовузли. Якщо утворення агресивне, дуже розрослося або при мікроскопічному дослідженні на зрізі виявлено ракові клітини, то призначається хіміотерапія.
Зазвичай використовуються монопрепарати або комбінації з двох цитостатиків. Найпоширеніше поєднання 5-фторурацилу з Лейковорином. Деякі діючі речовини застосовуються перорально.
На цій стадії хіміотерапія може бути замінена опроміненням.
Лікування на 3 стадії
До третьої стадії відносять пухлини, що зачіпають кілька лімфовузлів або досягають дуже великого розміру. На цьому етапі процес поширюється на прилеглі органи.
Під час операції проводять видалення кишківника та всіх уражених тканин. Після цього пацієнт проходить кілька курсів хіміотерапії. Для лікування найчастіше використовується 5-фторурацил. Його доповнюють іншими цитостатиками:
- Іринотеканом – полусинтетичним алкалоїдом, який гальмує реплікацію ДНК.
- Оксаліплатином – платиновмісною речовиною, що зв’язує нитки ДНК, та не дає їм відтворюватися.
- Капецитабіном – похідне фторпіримідину, яке має цитотоксичні властивості.
Потрібно декілька курсів по 6-8 циклів кожен.
У схеми додаються речовини, що блокують ріст судин (Бевацизумаб) або фактор росту епідермісу (Цетуксимаб, Панітумумаб). Це позбавляє пухлину можливості рости та отримувати харчування.
Найбільш частими ускладненнями хіміотерапії є: діарея, стоматит, нудота, висипи на шкірі. Тому у схему лікування включають вітаміновмісні препарати. Наприклад, Лейковорин, що є джерелом фолінієвої кислоти (вітамеру В9). Він допомагає знизити токсичний вплив цитостатиків.
Додатково разом з ін’єкціями призначають опромінення, щоб знищити метастази у лімфовузлах.
Якщо операцію провести неможливо, то використовують тільки допоміжні методи. Шанс на одужання є у 65% пацієнтів.
Лікування на 4 стадії
Остання стадія характеризується віддаленими метастазами та активним поширенням раку у черевній порожнині.
В обов’язковому порядку видаляють первинний осередок та метастази. Якщо утворення дуже велике, а метастазів багато, то попередньо призначаються хіміопрепарати. Вони зменшують розмір пухлин, що дає можливість провести резекцію.
У деяких випадках замість операції для боротьби з метастазами застосовується кріохірургія. Після видалення вогнищ знову рекомендовані курси хіміотерапії. В результаті інтенсивного лікування вдається врятувати 50% хворих.
На жаль, 40% людей з діагностованим раком четвертої стадії гинуть протягом року та ще 10% в подальшому. Якщо перемогти рак вже неможливо, то показана паліативна операція, яка покращує прохідність кишківника. Проводиться таргетна терапія. Вона впливає безпосередньо на осередки та уповільнює зростання новоутворення та метастазів.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!