Метастаз – це вторинний онкологічний осередок, який виникає як поширення мутованих частинок від розвиненої прогресуючої пухлини.
Розмір метастазів починається з однієї клітини. У цьому випадку вони називаються мікрометастазами. Спочатку їх неможливо виявити звичними методами діагностики. Але з часом ці дрібні частки розвиваються у повноцінні пухлини. Саме вторинні осередки у 90% випадків стають причиною смерті онкохворих.
Шляхи поширення
Онкоклітини можуть подорожувати по:
- Лімфатичних судинах (лімфогенний шлях). Вторинна пухлина розвивається у місцях скупчення лімфоїдної тканини – лімфовузлах.
- Крові (гематогенний). Найчастіше друга пухлина з’являється у органах, з великим кровообігом – печінці та легенях. Рідше осередки формуються у кістках, мозку та нирках. Деякі види раку мають незвичні місця поширення, що стає їх «візитівкою». Наприклад, пухлини прямої кишки вражають наднирники, а меланома – інші ділянки шкіри (транзитні метастази).
- Порожнинах тіла (імплантаційний шлях по плевральній порожнині, очеревині). У цьому випадку після того, як пухлина проростає усі тканини органу та виходить у порожнину організму вона дає метастази, які мігрують по порожнині та прикріплюються там. Так метастазують пухлини яєчників, легенів та кишківнику.
Метастазування лімфогенним шляхом починається вже у кінці другої стадії захворювання або на початку третьої. Мікрометастази з’являються ще раніше. Формування віддалених пухлин у більшості утворень трапляється на самій останній стадії, але деякі особливо агресивні онкопатології дають гематогенні метастази швидко, наприклад, рак верхньої губи або яєчка. Для сарком характерний тільки гематогенний шлях поширення.
Як виникають метастази
Рак – це утворення з швидко ділячимися клітинами. Процес йде настільки активно, що від пухлини постійно відділяються верхні живі чи мертві онкоклітини. Ці частинки мігрують по лімфатичній рідині.
Спочатку вони осідають у самому найближчому лімфовузлі та місцевий імунітет пригнічує їх розвиток. Але з часом захист слабшає, а вузол «засмічується». У ньому порушується рух лімфи та починає рости пухлина. Рух рідини відбувається слабо та часто йде обхідним шляхом, яким онкочастки мігрують у наступні ділянки.
Коли метастази долають увесь лімфогенний шлях, засіваючи близькі й далекі вузли, патологічні клітини потрапляють через грудну протоку у вени та далі починається гематогенне метастазування. Крім цього, пухлини здатні викликати посилений зріст судин до своїх тканин, що також стає причиною міграції раку по крові.
Частинки рухаються по судинах, кріпляться до їхнього ендотелію, далі мігрують у паренхіму органів та активно діляться, перетворюючись у вторинну пухлину. Вважається, що клітини пухлин мають амебоподібну рухливість, що дозволяє їм пересуватися по міжклітинних просторах. У вторинних вузлів виділяють наступні стадії:
- На першому етапі онкочастки відокремлюються від основного утворення, переміщуються до стінки судини та проникають всередину. При цьому адгезія (зв’язок) між клітинами зникає, а формується склеювання з частками міжклітинного матриксу.
- Далі відбувається міграція та прикріплення до стінки судини в іншому органі.
- На третьому етапі йде проникнення у глибші тканини. Онкоклітини стимулюють тромбоцити виділяти речовини, які сприяють проходженню часточок крізь стінки артерій.
- Активна проліферація.
На всіх етапах шляху патологічні часточки стикаються з протидією імунітету. Якщо він достатньо сильний, то онкоклітини знищуються та появи нових вогнищ не відбувається. Вчені встановили, що, подорожуючи по кровоносному руслу добу, тільки 0,1% мікрочастинок здатний дати початок новій пухлині. Відбувається це не завжди та не відразу.
Причини появи
Виявити метастатичне утворення можуть як під час лікування первинного вогнища, так і після повного одужання хворого.
Здатність до метастазування закладена у ембріональній клітині. Це необхідно у процесі органогенезу. У ракових тканин цей генетичний механізм видозмінюється, як і всі інші процеси.
На жаль, на сьогодні точні причини початку метастазування невідомі. Відділення нових часточок починається, коли пухлина досягає достатнього розміру. Часто мутовані клітини самі створюють для себе сприятливі умови для розвитку: вони збільшують на своїй поверхні кількість рецепторів, чутливих до чинників зростання, провокують утворення судинної та капілярної мережі у своєму районі, пригнічують імунітет.
Прискорюють появу нових вогнищ і різні травмуючі процеси, серед них:
- Резекція (хірургічна операція) первинної пухлини.
- Біопсія (забір клітин або ділянок тканин для діагностики).
Деякі метастази мають латентний період, який сягає 2-20 років. Це говорить про те, що для початку поділу онкоклітині потрібні певні пускові чинники, з’ясуванням яких займаються вчені по всьому світу.
На сьогодні точно спрогнозувати появу вторинних пухлин неможливо. Тому всі онкохворі після одужання проходять часті огляди протягом п’яти років та періодичні до кінця життя.
Діагностика
При виявленні первинної пухлини обов’язково проводять обстеження на наявність метастазів. Для цього показані:
- МРТ.
- ПЕТ.
- Рентген.
- УЗД.
Вибір залежить від місця частої локалізації вторинного осередку. Направити діагностику у правильному руслі може поява симптомів нової пухлини. Наприклад, плевральні та очеревинні утворення призводять до скупчення рідини, а рак у кістках – до сильного болю у шкелеті. Грає також роль вивчення кровотоку та лімфотоку у місці первинного процесу.
Перераховані обстеження проводять і після видалення основного вогнища при планових оглядах. Непрямим підтвердженням активізації латентних метастазів є виявлення онкомаркерів.
Іноді метастази виявляються раніше первинної пухлини, тому що симптоми утворень у печінці або легенях більш явні. При дисемінованих процесах вогнищ може бути настільки багато, що визначити первинне місце появи неможливо.
Нещодавно американськими вченими розроблено систему HD-CTC – виявлення метастазів у аналізі крові. При цьому можна побачити циркулюючі онкоклітини у кровоносному руслі. Допомагає у дослідженні цифровий мікроскоп, який виділяє патологічні структури серед еритроцитів та інших кров’яних тілець.
Методи лікування метастатичних вогнищ
Боротьба з метастазами – важлива частина лікування онкохворих. До неї входить:
- Знищення вторинних пухлин. Часто уражені лімфовузли видаляють прямо під час основної операції. Поодинокі осередки у органах також підлягають видаленню. Крім звичайної резекції застосовується кібер-ніж, протонно-променева терапія.
- Попередження їх появи. Для зупинки поширення та розвитку мікрометастазів після хірургічного видалення раку проводять ад’ювантну терапію.
При множинних метастазах та ад’ювантному лікуванні основним методом є комбінована та таргетна хіміотерапія. У деяких випадках хімію поєднують з радіологією. Препарати вводять через вени, артерії або лімфатичні судини. Діючі речовини зупиняють процес метастазування та викликають зменшення пухлин. На жаль, одужання відбувається не завжди, але у 70-80% випадків хіміотерапія покращує самопочуття хворого та подовжує його життя.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!
