Частина 2. Імунотерапія раку та перспективи клінічної онкології
В продовження розпочатої в попередньому номері журналу «Приватний лікар» розмови з доктором медичних наук, професором, експертом Міністерства охорони здоров’я України Олексієм Олексійовичем Ковальовим про досягнення та тенденції розвитку сучасної онкології, пропонуємо вашій увазі роздуми відомого українського лікаря і вченого про значення імуноонкологічних технологій для перемоги над раком, проблеми доступності онкофармацевтичних новинок для пацієнтів і необхідності програми профілактики раку в Україні.
ПЛ: Новий напрямок в онкології – імунотерапія раку – засновано на механізмах взаємодії пухлинних клітин і клітин імунної системи?
Олексій Ковальов: Так, це принципово новий підхід в терапії раку. Мішенню цієї терапії вперше в історії онкології є ракові клітини, а активовані клітини імунної системи (Т-лімфоцити), які знаходять, розпізнають і елімінують клітини злоякісної пухлини. Імунні моноклональні антитіла блокують здатність ракових клітин нейтралізувати активність Т-лімфоцитів, і ті виявляються здатними реалізувати свій протипухлинний потенціал.
Пухлини можуть бути імуногенними та неімуногенними – тому імунотерапія виправдана далеко не при всіх злоякісних новоутвореннях. Нам ще належить дізнатися, які додаткові фактори можуть поліпшити результати імунотерапії раку.Олексій Олексійович Ковальов
ПЛ: Наскільки ефективний такий підхід? Чи можна говорити про отримані результати?
Олексій Ковальов: Сучасна імунотерапія раку за допомогою блокади імунних контрольних точок чек-пойнт дійсно виявилася дуже ефективна, але, на жаль, знову не у всіх хворих. Справа в тому, що пухлини можуть бути імуногенними та неімуногенними – тому імунотерапія виправдана далеко не при всіх злоякісних новоутвореннях. Нам ще належить дізнатися, які додаткові фактори можуть поліпшити результати імунотерапії раку. Сьогодні активно вивчаються такі предиктивні імунні маркери, як експресія рецепторів PD-1 і PDL1 в клітинах пухлини, щільність імунних інфільтратів у пухлинної тканини, рівень інтерферону в крові, активність деяких генів і композиція мікробної флори (мікробіоти), яка також активно впливає на формування імунної протипухлинної відповіді.
Завдяки імунним препаратам нового покоління перспектива лікування від раку може стати сьогодні цілком реальною.Олексій Олексійович Ковальов
ПЛ: В якому напрямку найближчим часом буде розвиватися клінічна онкологія?
Олексій Ковальов: На наших очах відбувається швидка зміна парадигми протипухлинної терапії, заснованої на уявленнях ХХ століття про головуючу роль цитостатиків в онкології. Думаю, що саме імуноонкологічні препарати в майбутньому стануть основою лікування раку. Сьогодні імунотерапія раку розвивається в напрямку розробки широкого спектра препаратів, включаючи антитіла, пептиди, білки, малі молекули, ад'юванти, цитокіни, вакцини, онколітичні віруси, біспецифічні молекули і активовані пухлинними антигенами імунні клітини.
Механізм дії імунних препаратів не залежить від гістології пухлини або специфічних мутацій окремих генів. Отже, можна очікувати, що імунотерапія виявиться ефективною в широкому діапазоні різних пухлин.
Імуноонкологія стала найбільш швидкозростаючою областю не тільки в онкології, а й у всій фармацевтичній промисловості. З’явилися десятки нових біотехнологічних компаній, що займаються виробництвом препаратів для імуноонкології. У 2013 році журнал «Science» оголосив імунотерапію раку проривом десятиліття, а імуноонкологічні технології отримали найвищі оцінки на інвестиційно-банківській конференції Дж. П. Моргана.
Завдяки імунним препаратам нового покоління перспектива лікування від раку може стати сьогодні цілком реальною.
Аналітики в галузі охорони здоров’я прогнозують, що розмір ринку тільки онкоімунних препаратів до 2023 року складе 35 млрд. доларів США. Ці цифри можна порівняти з розмірами ВВП окремих країн.Олексій Олексійович Ковальов
ПЛ: Чи дійсно сьогодні можна говорити про повне вилікування хворих з просунутими стадіями онкологічного захворювання?
Олексій Ковальов: Потенціал для лікування може сьогодні стати реальною перспективою для великого числа хворих на рак. До речі, інгібітори імунних контрольних точок чек-пойнт демонструють саме таку тенденцію для деяких пацієнтів – тривале і повне зникнення ознак онкологічного процесу.
Існує ще один вид лікування – так зване функціональне лікування – коли хвороба перетворюється в хронічний стан і стабілізація тривало підтримується лікарськими засобами. Характерний приклад цього – хворі з ВІЛ-інфекцією. За рахунок проведення ретровірусної терапії стан цих людей оцінюється як тривале функціональне одужання.
Поняття «функціональне вилікування» може бути застосовано також до хворих на хронічний мієлолейкоз, роками отримуючи лікування іматинібом і зберігаючи при цьому високий рівень якості життя.
Відносно всіх онкологічних пацієнтів ще потрібно виконати велику роботу, проте науковий світ швидко змінюється, напрямки досліджень досить ясні, і перспективи розвитку онкології ніколи не були такими хорошими.
Для України дуже важливим, наприклад, є розвиток таких напрямків, як профілактика і скринінг раку.Олексій Олексійович Ковальов
ПЛ: Наскільки доступними для пацієнтів будуть ці фармацевтичні досягнення?
Олексій Ковальов: Це дуже болюче питання – як для країн з розвиненими системами охорони здоров’я, так для країн, в яких вони розвиваються.
У всьому світі рак є проблемою економічної нерівності та проблемою доступності сучасної медичної допомоги.
Якщо в 1990 році середня вартість ліків від раку була менше 100 доларів на місяць, то з 2011 року вона склала понад 10 000 доларів на місяць і продовжує рости. Тільки в 2014-2015 роках продажі найвідоміших онкологічних препаратів у всьому світі досягли 43 млрд. доларів США. Аналітики в галузі охорони здоров’я прогнозують, що розмір ринку тільки онкоімунних препаратів до 2023 року складе 35 млрд. доларів США. Ці цифри можна порівняти з розмірами ВВП окремих країн.
Існує такий показник – вартість додаткових місяців життя при раку. Підраховано, що збільшення тривалості життя до 24 місяців одного онкологічного хворого зі складним випадком раку може оцінюватися в більш ніж півмільйона доларів США. Жоден бюджет жодної країни такого не витримає.
Виникає питання: чи можемо ми називати науковим прогресом сьогоднішній стан онкології, якщо його плодами не зможуть скористатися онкологічні пацієнти більшості країн? Над вирішенням цієї проблеми інтенсивно працюють фахівці в області економіки охорони здоров’я, однак остаточного врегулювання цього питання поки немає.
Слід врахувати, що пріоритети розвитку онкології відрізняються в різних країнах в залежності від наявних ресурсів охорони здоров’я. Для України дуже важливим, наприклад, є розвиток таких напрямків, як профілактика і скринінг раку. Безумовно, сучасним методам радикального лікування ми також повинні приділяти велику увагу, але з точки зору перспективи онкологічної служби в масштабах всієї країни профілактика і скринінг раку є найперспективнішими напрямками.
Ефективність цих програм доведена часом. У країнах Євросоюзу, де існують державні програми національного, популяційного скринінгу, онкологічні показники істотно відрізняються від українських.
В Україні нам не тільки належить займатися подібними програмами – ми не можемо дозволити собі без них обійтися!
Даний матеріал – продовження статті «Європейська модель українського скринінгу: роль держави, лікаря і пацієнта».
Матеріал був опублікований у медичному бізнес-журналі «Приватний лікар», №2 (35) березень 2019.