Злоякісні утворення проходять 4 етапи розвитку. Четверта стадія є завершальною. На цьому етапі пухлина захоплює весь організм, поширюючись не тільки на навколишні, але і на далекі органи.
Для останньої стадії характерно:
- Метастазування по крові. Якщо на початкових етапах поширення онкоклітин відбувається через лімфатичну систему, то до 4 стадії цей шлях виявляється повністю пройденим та метастази через грудну протоку починають рух по кровоносних судинах.
- Утворення віддалених вогнищ в інших органах. Спочатку рак вражає тільки тканини, у яких утворюється, поступово захоплюючи навколишні ділянки. На останній стадії він дає дочірні пухлини у різних органах.
Залежно від типу пухлини до розвитку четвертої стадії може пройти від декількох тижнів (меланома), до декількох років (рак шлунку, периферичний НДРЛ).
Симптоми та зміни в організмі на 4 стадії
Рак діагностується на останній стадії у 45% випадків. Причина у тому, що деякі пухлини зовсім не дають про себе знати (мезотеліома, меланома, рак щитоподібної залози). Вони не викликають хворобливості, а незначні зміни не привертають уваги пацієнта. Тому має місце пізнє звернення.
У цьому випадку про розвиток онкологічного процесу дають знати саме метастази, які найчастіше розвиваються у печінці, легенях та кістках. Вони болючі та викликають яскраву симптоматику. Метастази у печінці дають жовтяницю та збільшення розмірів животу. Легеневі – задишку, а кісткові – сильні болі та часті переломи. Однак у більшості випадків пухлини виявляються раніше.
На четвертій стадії хворий страждає від:
- сильної інтоксикації;
- підвищення температури тіла;
- надмірної слабкості, пітливості;
- нудоти та блювоти;
- сильного схуднення.
Спостерігаються порушення в аналізах крові: надмірне підвищення лейкоцитів, анемія, значний рівень кальцію.
Великі утворення можуть перешкоджати нормальному току крові, відтоку сечі, виходу калу. Можуть розвинутися свищі у сусідні порожнини, які межують з ураженим органом. Як правило на цьому етапі рак вже проріс в усі навколишні структури. Тому починається гниття та розкладання. Хворого переслідують сильні болі, гнильний запах, різноманітні порушення у роботі організму.
Конкретні симптоми дуже відрізняються в залежності від розміру та виду пухлини. При раку мозку спостерігаються головні болі, втрати свідомості, епілептичні напади, а при раку прямої кишки – нетримання калу та кров у випорожненнях.
Діагностика та класифікація
При підозрі на рак завжди проводяться обстеження на наявність метастазів, що дозволяє остаточно визначити стадію процесу.
Для цього проводять:
- Перевірку крові на наявність онкомаркерів. Залежно від поширеності пухлини їх кількість буває різною.
- ПЕТ. Позитронно-емісійна томографія дозволяє візуалізувати пухлини у будь-якому місці організму.
- Рентген. З його допомогою можна виявити метастази у кістках.
- УЗД. Покаже утворення в органах та м’яких тканинах.
Для підтвердження метастатичної природи пухлини можуть брати біопсію для порівняння виду клітин з первинним утворенням.
Позначається стадія, виходячи із загальноприйнятої міжнародної класифікації, яка скорочується абревіатурою TNM, де Т показує розмір пухлини, N – число уражених лімфатичних вузлів та М – наявність віддалених дочірніх пухлин.
На четвертому етапі показники Т та N не мають значення. Вихідна пухлина може бути менше сантиметру та зовсім залишити поза увагою лімфовузли. Утворення віднесуть до заключної стадії, як тільки біля букви М буде стояти цифра від 1 та більше. Однак до 4 етапу все ж основна кількість пухлин більше 6 сантиметрів та зачіпає як сусідні, та віддалені регіонарні лімфовузли.
Яким шляхом була визначена стадія раку, вказує буква С. До неї додають цифрове позначення:
- Встановлено шляхом стандартного обстеження – візуального огляду (наприклад, при утвореннях статевих органів, шкіри, порожнини роту), ендоскопії або рентгену.
- Були застосовані спеціальні методи дослідження (КТ, МРТ, біопсія).
- Хвороба визначена у ході діагностичної операції з взяттям на дослідження заражених тканин.
- Діагноз поставлений після повноцінної операції.
Діагноз, поставлений шляхом С1, не вважається досить достовірним та може бути оскаржений. Найбільш надійне визначення стадії відбувається під час операцій.
Лікування
Прогноз на четвертій стадії невтішний. Більшість хворих неоперабельні та їм пропонується тільки паліативне лікування. Багато гинуть у перший рік після постановки діагнозу.
Навіть проведена операція не набагато подовжує життя. Видалення раку можливе або частково, або втручання настільки масштабне, що може спричинити серйозні ускладнення.
Для лікування та полегшення стану використовуються хіміотерапія та опромінення. Вони допомагають зменшити розмір утворення, прибрати метастази та уповільнити зростання пухлини. Однак повністю знищити рак вдається рідко. Часто організм хворого дуже ослаблений, а боротьба з поширеною пухлиною вимагає високих доз радіації та цитотоксичних препаратів, що дають безліч ускладнень. Для частини пацієнтів вони є згубними.
Пропонують зараз і сучасні більш ефективні та менш інвазивні методи.
- Таргетну терапію – націлений вплив на клітини пухлини хіміопрепаратами.
- Хіміоемболізацію – припинення кровопостачання пухлини.
- Протонну терапію – це високоточне променеве лікування. Метод є щадним та може застосовуватися для неоперабельних хворих і людей, що мають різні супутні захворювання (цукровий діабет).
- Стереотаксичну радіочастотну електрохірургію – її застосування дає повний регрес дочірніх утворень у 26% пацієнтів завдяки використанню високих доз, точному попаданню в область пухлини та метастазів.
Будь-які методи лікування переважно допомагають прибрати болісні симптоми та продовжити життя на 1-3 роки. Одужує невеликий відсоток хворих. Довше п’яти років живе 5-35% пацієнтів (в залежності від ураженого органу).
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!