Меланома – різновид раку шкіри, який формується через мутаційні зміни клітин, що накопичують пігмент меланін. З’являється на відкритих ділянках шкіри та зрідка на слизових. Є одним з трьох основних різновидів онкологічних уражень епідермісу, крім базаліоми та плоскоклітинного раку. Зустрічається у 10% випадків. Вважається агресивним утворенням та рано дає метастази, тому має добрі прогнози щодо виживання тільки на першій стадії. В середньому ж більшість (89%) пацієнтів гинуть у перші роки після постановки діагнозу.
Фактори виникнення меланоми
Основний вік хворих – 30 років та старше. Рак частіше зустрічається у країнах з теплим сонячним кліматом, оскільки ультрафіолет є однією з головних причин формування пухлини. Вірогідність захворіти підвищується, якщо шкіра дуже світла та чутлива. Серед людей негроїдної раси меланома – дуже рідкісне явище. У зоні ризику знаходяться люди, які:
До пухлини є генетична схильність. Від батьків до дітей можуть передаватися порушення у механізмах, які відповідають за придушення зростання злоякісних клітин.
У 70% випадків онкопроцес починається в районі невусу. Найбільш небезпечними в цьому плані вважаються:
- Гігантські невуси, які мають діаметр більше двадцяти сантиметрів.
- Сині родимки, які утворюються у процесі життя та схожі на вузол, розташований під епідермісом з синюватим забарвленням через скупчення меланіну у глибоких шарах.
- Невуси Отта, розташовані у вигляді групи синіх плям в районі очей та щік.
- Складні невуси, що нагадують бородавку коричневого кольору. Таке утворення формується одночасно з клітин епідермісу та внутрішніх шарів шкіри.
Початком виникнення злоякісної пухлини часто є травми родимок.
Може відбуватися переродження у меланому та інших шкірних утворень. Пухлина має дві форми передраку:
- Меланоз Дюбрейля – вікові темні плями на обличчі, шиї або руках.
- Лентікулярний меланоз – варіант прояви гіперчутливості дерми до сонячних променів, при якому утворюються множинні темні плями, які поступово запалюються, зроговівають, злущуються.
50% хворих звертаються до лікарів на третьому етапі перебігу захворювання. Всьому виною відсутність больового синдрому. До розвитку метастатичних пухлин меланома може не привертати до себе уваги. Крім цього, існують різні приховані форми, наприклад беспігментна піднігтьова меланома або пухлини, які базуються на слизових кишківника. Вони не відразу виявляються та частіше діагностуються вже після виявлення дочірніх утворень.
Метастазування меланоми
Меланома поширюється як лімфатичною системою, так і кров’ю. При міграції онкоклітин по лімфі, злоякісні одиниці затримуються у довколишніх вузлах та це дає час для лікування. Якщо ж пухлина поширюється гематогенним шляхом, то починає вражати практично будь-які органи в короткі терміни. Меланома швидко переходить до метастазування по крові. Це робить пухлину дуже злоякісним утворенням.
«Улюблені» місця цього раку шкіри життєво важливі органи: легені, печінка, мозок.
- Метастази у мозку викликають болі, запаморочення, блювоту, судоми, різні когнітивні порушення. Провокують високий тиск.
- Дочірні пухлини у шкірі зустрічаються у 15% випадків. Можуть з’являтися внаслідок міграції онкоклітин як лімфогенним, так і гематогенним шляхом. Ці утворення викликають біль, почервоніння, набряк.
- У легені клітини раку потрапляють через кров. Там зазвичай формується великий одиночний вузол. Симптоматика при цьому мізерна. На пізніх стадіях розвиваються задишка, біль, скупчення рідини у плеврі.
- Печінка – часте місце формування дочірнього утворення. Воно викликає жовтяницю, біль у боці, відчуття тиску.
Найбільшої шкоди організму завдають саме вторинні пухлини. Материнське утворення може бути незначного розміру, менше сантиметра, а пацієнти гинуть від розвинених метастазів (90% випадків).
Лікування
Вибір тактики лікування залежить від стадії процесу. При цьому на будь-якому етапі рекомендується хірургічне видалення заражених тканин.
Лікування меланоми на першій стадії
У цей період пухлина має поверхневе поширення та не зачіпає глибокі шари. Тому рак лікується шляхом видалення хворих та частини здорових тканин, що оточують меланому. Якщо утворення перебуває на обличчі, то може застосовуватися техніка Мооса. В цьому випадку пухлина вирізається пошарово та кожен з шарів вивчають під мікроскопом. Як тільки видозмінені клітини перестають виявлятися, операцію завершують. При проведенні лікування на 1 стадії вдається врятувати 85% пацієнтів.
Терапія другої стадії
Пухлина поглиблюється до 4 мм всередину шкіри. Тому при видаленні захоплюється частина підшкірної жирової клітковини, щоб виключити залишкові ракові клітини у товщі тканин. Додатково використовується комбінація хіміотерапії та імунотерапії. Хворий отримує альфа-інтерферон (Інтерферон альфа 2а), а потім цитостатичні препарати. Така терапія допомагає знизити ризик рецидиву, який на другій стадії тільки при хірургічному лікуванні становить 40-70%.
Лікування на третій стадії меланоми
На цьому етапі клітини меланоми можуть виявлятися у лімфовузлах, починається поширення пухлини в навколишні ділянки. Всі транзитні утворення видаляються, також під час операції відсікають уражену лімфоїдну тканину. Якщо меланома перебуває на пальцях, то може бути рекомендована ампутація. Після операції призначають комбіноване хіміопроменеве лікування. У деяких випадках використовують один з методів у поєднанні з імунотерапією.
Хіміотерапія ефективна при невеликих розмірах утворень. Вибирають різні схеми з включенням:
- Дакарбазину.
- Цисплатину.
- Вінбластину.
- Карбоплатину.
- Паклітакселу.
- Фотемустіну.
При віддалених метастазах рекомендується загальна хіміотерапія. Якщо ж рак шкіри торкнувся тільки навколишніх ділянок на нозі або руці, то може бути застосований регіонарний варіант.
Найбільш ефективною вважається таргетна хіміотерапія, але показана вона не всім пацієнтам. Для включення онкохворого у програму лікування, необхідно, щоб була присутня певна мутація генів (BRAF V600, KIT). Для з’ясування її наявності проводять попередні молекулярно-генетичні дослідження. Після введення таргетних препаратів у 60-90% випадків вдається домогтися істотного зменшення або повного зникнення пухлини. Найбільш часто призначаються:
- Вемурафініб.
- Дабрафеніб.
- Іматиніб.
- Траметиніб.
Лікування меланоми четвертої стадії
На заключному етапі розвитку визначаються дочірні метастази у різних органах. Лікування переважно паліативне. Саму пухлину та всі великі метастази, котрі доставляють дискомфорт та біль, видаляють. Призначається опромінення, хіміопрепарати або таргетна терапія.
Якщо прооперувати вторинні пухлини неможливо, то застосовують безопераційні варіанти лікування. Для метастазів у мозку найчастіше використовують кібер-ніж. Множинні метастази у печінці прибирають радіочастотною абляцією.
У більшості випадків терапія допомагає істотно уповільнити розвиток раку, але повністю вилікуватися вдається лише 5% пацієнтів.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!