Паліативна допомога – це лікування та методики, які застосовуються для полегшення стану онкохворих. Вони спрямовані на зняття симптомів, які заважають нормальному та безболісному життю. Переважно використовуються для неоперабельних пацієнтів на заключних етапах хвороби, шанси на одужання у яких вкрай малі.
Виділяють:
- Медичний супровід.
- Підтримку психологічного характеру.
- Соціальну допомогу.
Хворі потребують особливого догляду та умов, допомоги оточуючих, рідних, медичного персоналу. Надається вмираючим і духовна підтримка.
Медична паліативна допомога
Допомогу медиків можна розділити на два напрямки:
- Підтримка організму у моменти проходження агресивного лікування, яке призначається для боротьби з прогресуючим захворюванням.
- Попередження фізичних страждань та максимальне полегшення симптомів, які супроводжують пухлину.
До паліативних відносять такі маніпуляції та методи:
- Хірургічні втручання для усунення наслідків розвитку пухлини. Вони відновлюють прохідність стравоходу, кишківнику, жовчних проходів, трахей. Проводять також видалення метастазів, які є причиною сильного болю або дихальної недостатності. До паліативних операцій відносять лапароцентез та плевроцентез для видалення скупчення рідини з очеревини та плевральної порожнини.
- Опромінення та введення хіміопрепаратів для тимчасового зменшення пухлини та зниження її симптомів.
- Знеболювання. Використовується на останніх етапах життя хворого. При правильно розрахованому дозуванні та кратності введення ліків, прибрати сильні больові відчуття вдається у 80% випадків. Використовується також ксенонотерапія, що припускає вдихання суміші кисню та ксенону. Газ прибирає стрес, депресію, знеболює.
- Прийом медикаментів для підтримки організму, зниження наслідків агресивного лікування та соматичних порушень, що виникають при прогресуванні пухлини. Сюди можна віднести цитокінотерапію, яка активізує імунітет хворого. Лікування різних запальних захворювань, які розвиваються на тлі основної патології.
Допомога може надаватися стаціонарно, амбулаторно або у домашніх умовах.
Психологічна та соціальна допомога
Психологічна допомога спрямована на зменшення стресового стану людини. Заходи допомагають поліпшити емоційний стан, підвищити мотивацію хворих, прибрати страх та тривожність. Фахівці також допомагають правильно побудувати спілкування з оточуючими людьми, налагодити взаємини з близькими.
Соціальна допомога переважно пов’язана з матеріальною підтримкою та побутовим супроводом. 80% пацієнтів відчувають фінансові труднощі через серйозні витрати на лікування. Багато в останні місяці життя переживають складнощі з самообслуговуванням. Медиками та соціальними працівниками проводиться оцінка стану хворого, надається інформація про права та варіанти соціальної допомоги.
Існують такі форми турботи про пацієнта:
- Хоспіс. Спеціалізований центр, який вирішує всі проблеми пацієнта комплексно. У хоспісі проводять медичні заходи, надають житло, фізичну та психологічну допомогу.
- Термінальна підтримка. Включає у себе догляд, який надається в останні дні та години життя пацієнта.
- Допомога вихідного дня. Надається патронажними службами та денним стаціонаром відповідних медзакладів у тому випадку, якщо хворий перебуває вдома. Подібна підтримка допомагає рідним пацієнта відновити сили.
Дати хворому направлення на певний вид допомоги може лікуючий лікар-онколог.
Стандарти паліативної допомоги онкохворим
Існує Європейська асоціація паліативної допомоги. Цією організацією розроблені стандарти та підходи у наданні підтримки вмираючим хворим. Вони записані у спеціальній Білій книзі та використовуються у багатьох країнах, включаючи Україну.
Згідно з цими паперами допомога базується на наступних принципах:
- Повага до автономії та гідності пацієнта. Підтримка має надаватися тільки у тому місці та такими методами, які вибирає сам пацієнт. Повинні враховуватися його релігійні уподобання та особисті бажання. Людина має повне право відмовитися від будь-якої допомоги.
- Консультування та обізнаність. Слід доводити до відома пацієнта та його близьких інформацію про проведені маніпуляції та планувати підтримку спільно.
- Послідовність та постійність. Людина повинна отримувати допомогу до останнього дня життя. Контроль стану пацієнта проходить регулярно. За його результатами корегуються використовувані методи підтримки.
- Доброзичливе спілкування. Фахівці, які контактують з такими хворими, повинні володіти навичками правильного спілкування, яке поєднує чесність та одночасну підтримку у пацієнта надії та спокійного ставлення до своєї хвороби.
- Комплексний підхід. Допомога повинна надаватися на усіх рівнях життя хворого та включати не тільки медичні маніпуляції, але також створення комфортних умов перебування, турботу про психологічний стан людини.
- Включення у коло турботи родичів пацієнта. Близькі вмираючого теж потребують грамотної консультації та підтримки фахівців.
При формуванні принципів виходять з того, що смерть – це природний процес, який відбувається з усіма. Його не потрібно віддаляти або наближати, але відведений час людина повинна прожити гідно. При наданні паліативної допомоги намагаються допомогти пацієнтові якомога довше зберігати активність та самообслуговування.
Паліативна допомога в Україні
Рак за кількістю вмираючих пацієнтів займає друге місце після серцево-судинних хвороб. Щорічно в Європейських країнах він забирає життя 1,6 млн чоловік. В Росії у паліативній медицині має потребу приблизно 295 тис. людей. В Україні щороку жертвами раку зі смертельним результатом стають 90 тисяч осіб.
Паліативна допомога у нашій країні надається вмираючим як спеціалізованими медичними центрами, так і різними волонтерськими організаціями.
Регламентується питання Наказом МОЗ України № 41 від 21.01.2013 року «Про організацію паліативної допомоги в Україні» та Законом № 966-ІV від 19.06.2003 року «Про соціальні послуги».
Згідно з цими документами, пацієнтам надають такі види підтримки:
- Соціально-побутову. Сюди включається патронаж, прибирання, покупка продуктів та ліків, приготування їжі, надання засобів пересування.
- Психологічну. Проведення діагностики психологічного стану та подальшої корекції.
- Соціально-економічну. Надання натуральної та грошової допомоги.
- Юридичну. Включає консультацію, захист прав та інтересів пацієнтів.
- Інформаційну.
Зазвичай перед онкологічними хворими та їхніми родичами стоїть багато питань, але головне – як угамувати біль.
Знеболювання має три варіанти: звичайний анальгетик, легкий опіоїд, сильний опіоїд. Їх призначення йде послідовно по мірі розвитку інтенсивності болю. Для придбання опіоїдів необхідний рецепт. Для його отримання потрібно стояти на обліку в онколога за місцем проживання.
Саме онколог у картці повинен вказати, що хворий потребує знеболення. Надалі виписувати рецепт буде сімейний лікар. Папір дійсний 10 днів. За цим рецептом можна отримати або придбати опіоїди на 15 діб у аптеці, яка має ліцензію на роботу з наркотичними препаратами.
Уколи можуть робити родичі або патронажна сестра. Якщо вдома хворому не можуть надати необхідний догляд, то його поміщають у хоспіс. Направлення виписує лікар. Буде потрібно зібрати невеликий пакет документів.