Хіміотерапія при раку молочної залози зазвичай проводиться після оперативного лікування з видалення пухлини. В цьому випадку вона називається ад’ювантною та спрямована на усунення залишкових ракових клітин у місці операції, запобігання рецидиву.
Вона може поєднуватися з гормональною або імунотерапією. Особливо показано введення антинеопластичних препаратів якщо є метастази у лімфовузлах або клітини пухлини не чутливі до гормонів та факторів росту.
У деяких випадках проводять лікування цитостатиками до хірургічного втручання, щоб зменшити поширення хвороби перед резекцією. Завдяки введенню препаратів з’являється чітка межа між здоровими та мутувавшими клітинами.
Поширені схеми та ліки
Поєднання медикаментів та тривалість циклу залежать від типу пухлини та стадії. Перед вибором протоколу велике значення відіграє докладне вивчення онкоклітин, виявлення чутливості до препаратів та гормонів.
При раку грудей зазвичай використовують схеми з двох або трьох компонентів, рідко – чотирьох. Намагаються поєднувати ліки з різних груп та з відмінними побічними ефектами. Поширені такі схеми:
- CMF – лікування Циклофосфамідом, Метотрексатом та Флюороурацилом (5-Фторурацилом).
- FEC – Флюороурацил (5-Фторурацил), Епірубіцин, Циклофосфамід.
- FAC – комплекс з Флюороурацилу (5-Фторурацилу), Доксорубіцину та Циклофосфаміду.
- CAF – ще одна схема з використанням Циклофосфаміду, Доксорубіцину та Флюороурацилу (5-Фторурацилу).
- CEF – Циклофосфамід, Епірубіцин, Флюороурацил (5-Фторурацил).
- Доцетаксел у поєднанні з Паклітакселом.
- Доцетаксел, Карбоплатин, Трастузумаб.
- Доцетаксел, Цисплатин.
- АС – Доксорубіцин, Циклофосфамід.
Існують й інші варіанти. Вибір багато в чому залежить від наявності або відсутності метастазів у лімфовузлах.
Крім класифікації за назвами, прийнято розділяти препарати за кольорами. У цьому випадку мова йде про червону, жовту, блакитну або білу хімію. При пухлині у грудях найактивніше застосовується червона. До її складу входять алкілуючі з’єднання, які ушкоджують ДНК мутованих клітин та перешкоджають їх поділу. Це найбільш потужний варіант впливу. Єдиний мінус – більш виражені побічні ефекти.
Лікування пухлини грудей на першій стадії
Найкращі результати можна отримати при лікуванні пухлини на початковому етапі. У 90% випадків вдається врятувати пацієнтку. Це пов’язано з тим, що пухлина поки знаходиться тільки у межах грудей та її розмір не перевищує пари сантиметрів. Немає необхідності у видаленні метастазів.
Найчастіше після операції на цьому етапі призначають ТАС-терапію в яку входять:
- Доцетаксел – рослинний засіб з групи таксанів. Він порушує клітинний мітоз завдяки зміні властивостей мікротрубочок у цитоплазмі мутованих структур.
- Доксорубіцин – спеціальний антибіотик, який зв’язується з ДНК, що заважає відтворенню генного матеріалу.
- Циклофосфамід – цитостатичний засіб, який гальмує поділ онкоклітин.
Використовується шість циклів подібного лікування. Також можлива схема AC, коли використовується тільки два останніх компоненти. Це так-звана червона терапія. Для підвищення ефективності щотижня додають ін’єкції Паклітакселу – ще одного таксану рослинного походження. Можливе застосування CMF, FAC-терапії.
Хіміотерапія на другій та третій стадії раку молочної залози
На цьому етапі розмір пухлини від двох до п’яти сантиметрів. Вона проростає тканини залози та вже починає поширюватися на лімфовузли. На другій стадії метастази знаходять у пахвових вузлах, а на третій – практично у всіх оточуючих судинах лімфатичної системи.
На цій стадії хіміотерапію призначають відразу після постановки діагнозу з метою зменшити утворення. До операції ефективною вважається схема ТАС. Якщо немає рецепторів до фактору росту, то кращі:
- NeoSphere – являє собою чотири цикли лікування з введенням Доцетакселу.
- Tryphaena – у цьому випадку перший препарат поєднують з Карбоплатином.
Після операції потрібно ще до 6 циклів ТАС-терапії. Якщо є рецептори до фактору росту, то для зниження ймовірності рецидиву використовують додаткові ін’єкції Трастузумабу. Ця речовина містить антитіла, які взаємодіють з патологічними рецепторами та заважають їх роботі.
Схеми введення антинеопластичних агентів на четвертій стадії
На цій стадії процес надто поширений, є віддалені метастази, тому хвора може вважатися неоперабельною. Сюди ж відносять пацієнток, які вже пройшли через резекцію та інші варіанти лікування, але вони не подіяли належним чином.
Звичайна мета лікування – полегшення стану та поліпшення якості життя хворої. Хіміотерапевтичні засоби призначаються при цьому не завжди. Показано лікування, якщо:
- Вражені життєво важливі органи (печінка, мозок).
- Симптоматика хвороби дуже виражена.
- Жінка молода та ще не досягла 45 років.
- У крові дуже високий вміст білка Ki67, який продукується при активному діленні клітин.
Найбільш поширені цикли з використанням ТАС, FAC або FEC-терапії. Якщо медпрепарати не поліпшать істотно стан хворої, то їх не призначають.
Як проходить введення хіміотерапії
Препарати зазвичай вводяться внутрішньовенно. Хіміотерапія проходить у денному стаціонарі, коли жінка приїжджає тільки на процедуру введення ліків. Це найбільш поширена практика. Спосіб життя пацієнтки при цьому не порушується.
Але подібний підхід можливий тільки якщо немає відстроченої блювотної реакції. Інакше будуть потрібні додаткові внутрішньовенні уколи протиблювотних. Для деяких схем, коли ліки вводяться цілодобово, необхідна госпіталізація.
Тривалість циклу зазвичай становить близько півтора місяці. У цей проміжок входить від двох до дев’яти процедур.
Від чого залежить результативність лікування
Згідно з останніми дослідженнями особливо на результативність терапії впливають:
- Присутність гормональних рецепторів у клітинах пухлини. Гормонозалежні пухлини краще реагують на лікування хіміопрепаратами. До тричі негативним онкопатологіям набагато складніше підібрати схему. Але зате при правильно підібраному лікуванні частота рецидивів нижче на 40%.
- Наявність особливого рецептора до фактору росту HER2. Свідчить про більшу агресивність пухлини та необхідність додаткового лікування.
- Вік пацієнтки. Жінки, що ввійшли у клімактеричний період, зазвичай краще реагують на лікування та рецидивів у них менше. Виявлення пухлини у дітородному віці, що трапляється у 18% випадків, знижує ефективність використання антинеопластичних агентів та гормонів.
Оцінку ефективності проводять через 2-3 цикли лікування.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!