Страх захворіти на рак вкрай негативно позначається на якості життя людей зі спадковою схильністю до онкозахворювань. Карцинофобія – одна з найбільш поширених різновидів нозофобії в психіатричній практиці, що, як правило, пояснюється наявністю небезпечних діагнозів у сімейній історії. Цілком закономірні побоювання викликають тенденція до омолодження раку і не до кінця вивчена природа захворювання.
Однак спадково передається лише схильність до раку, а не саме захворювання. Це означає, що можна послабити вплив факторів, які сприяють розвитку патологічних змін в організмі.
Фактори спадкової схильності
Три генетичні складові (конституція, діатез, вроджена слабкість органів) впливають на схильність організму до хвороби і характер її перебігу. Чим краще пацієнт знає сімейну медичну історію, тим легше лікарю визначити ступінь ймовірності захворювання на рак.
Конституція – це сукупність індивідуальних особливостей організму, що склалися на основі набутих і спадкових властивостей. Конституцію визначають тип статури, зріст, вага, колір шкіри і волосся, а також характерні реакції, які проявляються у відповідь на зовнішні і внутрішні подразники.
Конституція може бути нормостенічною, астенічною або гіперстенічною. У кожного типу є слабка ланка – схильність організму до виникнення певних патологічних реакцій (діатез). З діатезами нерозривно пов'язані знижені функції тих чи інших органів – так звана органна слабкість.
Генетичне тестування
При генетичному тестуванні аналізується структура ДНК, РНК, хромосом і деяких білків з метою визначення носіїв генів-мутантів, діагностування та прогнозування розвитку онкопатології. Щорічно клінічна практика доповнюється новими генетичними тестами (сьогодні їх понад 700).
При наявності пухлино-асоційованого гена патологічні процеси розвиваються не завжди. Наприклад, рак молочної залози зустрічається лише у 25% жінок з виявленим генним дефектом. Генетичне обстеження на основі медичної історії сім'ї дозволяє виявити основні види ризиків, здатних спровокувати захворювання, і знизити вплив негативних факторів.
Медична історія сім'ї
Сімейна історія дозволяє лікарю-онкологу дати точну оцінку ризику розвитку захворювання. Здоров'я сім'ї істотно залежить від умов проживання, традицій харчування, рівня активності, культурних і соціальних звичок. Розглядаючи історію родоводу з позицій медицини, лікар отримує можливість розробити ефективний комплекс заходів щодо попередження раку, тому важливо, щоби всі дані були достовірними.
Бажано в ході збору інформації отримати відомості про захворювання як родичів по прямій лінії (батьків, бабусь, дідусів), так і племінників, двоюрідних сестер і братів. Для сімей, де онкозахворювання зустрічалися раніше, потрібно зібрати дані про медичну історію трьох поколінь. Після цього фахівця-онколога чекає аналітична робота, яка включає наступні етапи:
- аналіз відомостей про здоров'я батьків, виявлення спадкових генетичних синдромів;
- встановлення етнічної приналежності батьків;
- систематизація медичних проблем для кожного родича.
Лікар записує дані родичів, у яких був діагностований рак, в наступному порядку:
- дата та місце народження;
- дата встановлення діагнозу;
- дата смерті;
- опис пухлини (класифікаційний вид, локалізація, розміри);
- характер шкідливих звичок (куріння, алкоголізм) і несприятливих професійних факторів;
- спосіб діагностики (як був поставлений діагноз);
- методи лікування;
- характер відповідної реакції на лікування;
- тривалість ремісії (якщо була).
Використовуючи дані з медичної історії сім'ї, лікар робить об'єктивний висновок щодо існуючих ризиків розвитку онкологічних захворювань у нащадків.
Спадкові види раку
Спадкова схильність до онкологічних захворювань специфічно проявляється при різних формах раку. Найпоширеніше онкозахворювання у жінок – рак молочної залози. Якщо діагноз був поставлений мамі або бабусі, ймовірність виникнення злоякісної пухлини подвоюється. Наявність онкозахворювання як мінімум у 2 родичок збільшує ризик в 5 разів.
Рак легенів – поширене онкозахворювання як у чоловіків, так і в жінок. Куріння може спровокувати розвиток патології у людей зі спадковою схильністю до хвороби.
На спадкову схильність до раку шлунка вказує наявність захворювання у декількох представників різних поколінь. Хвороба частіше вражає чоловіків. Також схильні до захворювання люди з другою групою крові.
Рак передміхурової залози вважається захворюванням з вираженою генетичною схильністю тільки в тому випадку, якщо хвороба зустрічається в кожному наступному поколінні. Список захворювань з невисокою генетичною схильністю також включає рак нирок, товстої кишки, щитовидної залози.
Профілактика розвитку онкозахворювань
Сукупність негативних спадкових факторів не завжди призводить до розвитку захворювання, але людина з генною схильністю до раку потребує регулярного обстеження у онколога. Це дозволяє вчасно виявити пухлину і підібрати максимально ефективні методи лікування, які забезпечать повне одужання. На жаль, заздалегідь визначити, у кого з членів сім'ї більше шансів захворіти на рак, неможливо.
Щоб до мінімуму знизити ймовірність розвитку пухлини, лікарі-онкологи наполегливо рекомендують відмовитися від шкідливих звичок – куріння, алкоголю. Також не варто зловживати сонячними ваннами: ультрафіолетові промені збільшують ризик виникнення меланоми в 30 разів. Зміцнити імунну систему можна за допомогою додаткових лікарських засобів.
Знання медичної історії дає можливість підібрати індивідуальний комплекс превентивних заходів для кожного пацієнта. Профілактика включає спеціальні дієти, обмеження прийому деяких ліків, уникнення контакту з певними хімічними компонентами. Регулярні обстеження у онколога дозволяють виявити пухлину на початковій стадії, що значно спрощує лікування і підвищує шанси на одужання до 95%.