Усі хіміопрепарати спрямовані на боротьбу зі злоякісними клітинами. Однак не можна взяти будь-який цитотоксичний препарат і розпочати лікування від раку. Є спеціальні протоколи або режими ХТ, які враховують:
- тип пухлини й локалізацію;
- кінцеву мету (вилікувати повністю, зменшити розмір, попередити рецидив і тому подібне);
- реакцію пацієнта на конкретні препарати.
Усі режими перевірені часом, дозування точно вивірені. Тому, коли онколог призначає ті чи інші препарати, він спирається на принципи доказової медицини та великий клінічний досвід багатьох лікарів.
Основні параметри протоколів ХТ
Складаючи план лікування, лікар обирає серед наступних параметрів протоколу ХТ:
- Монопрепарат або поліхіміотерапія. Найчастіше призначають саме поєднання декількох ліків. Один цитостатик застосовують, якщо пухлина дуже до нього чутлива і перебуває на ранній стадії. У разі комбінованого підходу схема включає 2-7 препаратів. Під час їх вибору враховують цикли розмноження злоякісних клітин, взаємне посилення дії препаратів. Кілька компонентів також знижують вірогідність розвитку резистентності. Склад схеми може змінюватися під час проходження лікування.
- Дозування. Кількість кожного з медикаментів визначається, зважаючи на вагу пацієнта або площу поверхні його тіла. Подібний підхід важливий, тому що дія препаратів токсична. Використовуються дозування, які завдають максимальної шкоди пухлині та мають мінімальний вплив на здорові клітини. Обирають дозу, яку організм зможе перенести і відновитися.
- Спосіб введення. Хіміопрепарати можуть потрапляти в тіло різними шляхами. Виділяють системний підхід, коли медикаменти вводять через крапельниці або уколи і вони впливають на весь організм. Також ліки можу вводити на довколишні вени й артерії поруч із новоутворенням. У цьому випадку токсичний вплив на організм менший. Третій варіант – безпосереднє введення в пухлину. Вибір залежить від чутливості онкоклітин і наявності метастазів.
- Час між курсами і тривалість лікування. Організм має встигати відновлюватися між введенням препаратів, а вплив на пухлину повинен бути максимально тривалим, щоби спричинити знищення онкоклітин.
Крім цього, під час складання режиму хіміотерапії, враховується необхідність поєднання препаратів із іншими видами лікування, наприклад, опроміненням.
Принципи комбінування ХТ препаратів
Усі наявні препарати для ХТ мають різні механізми дії. Тому їх спільне використання може посилювати ефект від лікування. Підбираючи схему, онколог керується такими принципами:
- Препарати мають містити різні механізми дії на пухлину та давати синергетичний ефект.
- Медикаменти підбираються так, щоб їх побічні ефекти не перетиналися. Це дає можливість використовувати кожен препарат у максимальній дозі.
- Якщо препарати мають подібні побічні ефекти, їх дозування знижується.
Для того щоби знайти оптимальне поєднання для лікування різних видів пухлин, проводять численні клінічні дослідження.
Класифікація режимів ХТ
Виділяють сім видів режимів. Кожен із них використовується на конкретному етапі боротьби з раком.
- Викликають ремісію або індукційні. Вони спрямовані на знищення ракових клітин і зупинку розвитку онкології.
- Закріплюючі ремісію або консолідуючі. Ці протоколи допомагають підтримувати здоров’я пацієнта й захищають від рецидиву. Такі препарати спрямовані на знищення мікрометастазів і онкоклітин, що не встигли проявитися.
- Підготовчі або передіндукційні. Низькодозові варіанти лікування, які готують організм до основної ХТ. Допомагають зменшити обсяг великої пухлини й ефективніше пройти терапію.
- Підтримувальні. Ці курси проходять тривалий час після закінчення основного лікування. Їх призначають після консолідуючих. Вони також спрямовані на продовження ремісії.
- Знищувачі пухлини або радикальні. Це зазвичай високодозові протоколи, які спрямовані на повне знищення злоякісних клітин і розсмоктування пухлини.
- Подовжують життя або паліативні. Використовують для поліпшення якості життя і його продовження пацієнтам, яких не можна вилікувати повністю.
- Які зменшують симптоми або симптоматичні. Ці режими не впливають на пухлину та її розвиток, але зменшують неприємні симптоми, які супроводжують лікування й покращують самопочуття хворого.
Іноді одна й та ж схема використовується в різних режимах і її мета залежить від стану пацієнта. Для одних хворих – це підтримуюча терапія, а для інших – паліативна.
Крім цього, для пухлин, які можна видалити хірургічно, усі види хіміотерапії поділяють на ад’ювантну, яка призначається до операції, і неоад’ювантну, яку застосовують вже після хірургічного втручання. Перша дає змогу зменшити обсяг пухлинних клітин і вдало провести резекцію. А друга сприяє знищенню залишкових онкоклітин.
Як формуються назви схем ХТ
В онкологічній практиці всі назви схем ХТ мають абревіатуру. Вона складається з першої або перших двох букв найменувань хіміопрепаратів. Беруться латинські назви.
- CMF – Cyclophosphamide, Methotrexate, Fluorouracil.
- AC – Adriamycin (Доксорубіцин), Cyclophosphamide.
- CMV – Cisplatin, Methotrexate, Vinblastine.
Іноді використовується буква не діючої речовини, а торгової марки. Крім цього, у різних поєднаннях одне й те саме з’єднання може позначатися різними буквами. Наприклад, Вінкристин іноді скорочується як V, а іноді як О, що відповідає торговій марці Oncovin. Також одна буква в різних схемах може позначати різні препарати. Наприклад, буква Р у схемі BEP вказує на Platinol, а в схемі CEPP на Procarbazine.
Достовірних і остаточних правил досі немає.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!