Кістами називають структури капсульного типу, порожнини яких заповнені рідким або кашкоподібним вмістом. Можуть утворюватися в будь-якій частині тіла.
Що таке кіста і чому вона виникає
Основна причина формування кіст – закупорка природних дренажних каналів організму, що призводить до скупчення рідини. Нерідко кісти утворюються, щоб захистити організм від зовнішніх впливів (наприклад, від поширення інфекції, запалення, паразитичних мікроорганізмів). Провокуючими факторами можуть стати генетичні відхилення, клітинні дефекти, травми, що зачіпають кровоносні судини, хронічні хвороби.
Типи кіст
Серед безлічі різноманітних кіст найпоширеніші:
- Кісти Бейкера (підколінні). Утворюються позаду коліна в результаті пошкоджень хрящів або розвитку артриту. Супроводжуються біллю і почуттям напруги, що посилюються при фізичній активності.
- Мейбомієві (халязіони). З’являються на повіках внаслідок блокування вивідних каналів мейбомієвих залоз.
- Зубні. Формуються в ротовій порожнині як наслідок карієсу, запалення або некрозу пульпи.
- Дермоїдні. Можуть утворюватися на різних частинах тіла. Характерна особливість – наявність всередині порожнини волосся, жиру, хрящів, кісток.
- Синовіальні (гангліони). Розташовуються всередині суглобів.
- Інтраневральні. Розвиваються на суглобах нижніх і верхніх кінцівок, мають желеподібний вміст.
- Епідермоїдні (сальні). Утворюються в сальних залозах, викликають набряклість шкіри.
- Арахноїдальні (лікворні). Розташовуються між оболонками головного мозку.
- Кісти молочних залоз. Можуть викликати больові відчуття.
- Пароваріальні. Ростуть в маткових трубах.
- Бартолінові. Формуються у піхві при закупорці бартолінових залоз.
- Кісти яєчника (придаткові). Виникають всередині або на поверхні придатків (яєчників).
- Фолікулярні (функціональні). Утворюються, якщо не відбулася овуляція. Через деякий час розсмоктуються.
- Жовтого тіла. Формуються, якщо жовте тіло не регресувало.
- Геморагічні. Розташовуються на яєчниках, заповнені кров’ю.
- Ендометріоїдні (шоколадні). Локалізуються на поверхні яєчника, можуть виростати до великих розмірів (15 сантиметрів у діаметрі).
- Кісти яєчок (сперматоцеле). Утворюються в каналах, що підходять до яєчок. Містять сперму і насінну рідину.
Кісти і онкологія
Хоча кісти належать до доброякісних утворень, в деяких випадках вони можуть приймати злоякісний характер. Найчастіше подібна трансформація відбувається серед дермоїдних, серозних ендометріоїдних і пароваріальних структур.
Ендометріоїдні кісти розвиваються у жінок репродуктивного віку, а в період менопаузи нерідко регресують. При досягненні великих розмірів схильні до малігнізації. До того ж вони підвищують ризик виникнення онкології кишечника.
Кісти молочних залоз збільшують ризик розвитку раку грудей.
Причини малігнізації
Викликати злоякісне переродження кісти здатні наступні фактори:
- спадкова схильність;
- вікові зміни (актуально для молочних залоз і яєчника);
- гормональні збої;
- часті рецидиви – нерідко після видалення кіста з’являється знову, трансформуючись з доброякісного утворення в прикордонне;
- супутні хвороби (інфекції, хронічні патології).
Щоб уникнути переродження кісти в рак, необхідно регулярно проходити профілактичні огляди, своєчасно лікувати хвороби і дотримуватися рекомендацій лікаря.
Відмінність кісти і раку
Між кістою і раковою пухлиною є істотні відмінності.
|
Кіста |
Ракова пухлина |
|
Доброякісна структура |
Злоякісне утворення |
|
Має вигляд капсули: оточена оболонкою і заповнена рідиною або кашкоподібним вмістом |
Представлена вузлуватим ущільненням. Не має рідкого вмісту |
|
Утворюється із клітин органу. Росте у власних рамках, може чинити тиск на суміжні тканини |
Формується у результаті неконтрольованого поділу клітин. Руйнує здорові клітини і замінює їх злоякісними |
|
Має чіткі межі |
Не має чіткої форми і точних кордонів |
|
Може розсмоктатися самостійно |
Ніколи не зникає сама по собі |
|
Локалізується в одному місці, не проникає в інші органи |
Здатна проростати в навколишні тканини і метастазувати |
|
Розміри обмежені (зазвичай не більше 8 сантиметрів в діаметрі) |
Виростає до величезних розмірів |
|
Найсерйозніше ускладнення – перекручування і розрив, що вимагає операції |
Загрожує небезпечними ускладненнями і летальністю |
|
Лікують медикаментозно або повністю видаляють хірургічним шляхом |
Резекцію поєднують з хіміо- або радіотерапією |
Діагностика
Поставити точний діагноз і диференціювати кісту від злоякісної пухлини дозволить інструментальне та лабораторне обстеження, яке зазвичай включає:
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- тест на онкомаркери;
- УЗД ураженого органу.
Залежно від розташування новоутворення можуть знадобитися додаткові дослідження.
Лікування кіст різного типу
Метод лікування кісти залежить від її типу, розмірів, розташування, причини виникнення і клінічних проявів.
Невеликі утворення лікують консервативно, використовуючи лікарські препарати. Залежно від причини патології лікар може підібрати гормональні, протимікробні, протизапальні або імунокоригуючі препарати. У деяких випадках (зазвичай при функціональних кістах) немає необхідності в лікуванні, досить регулярного спостереження і контролю.
Великі кісти вирізають хірургічним шляхом, роблять дренаж або аспірацію (викачують вміст). Отриманий біоматеріал направляють у лабораторію для аналізу на наявність ракових клітин. При підтвердженні злоякісного характеру, крім кісти, видаляють прилеглі тканини та проводять хіміотерапію або променеву терапію.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!