На будь-якому етапі лікування онкології хворому може бути призначена хіміотерапія. Її поєднують з опроміненням, попередньою або наступною операцією, термолікуванням або гормональною терапією. Вибір залежить від виду раку та його стадії.
Хіміопрепарати призначають курсами, які складаються з декількох циклів. Період лікування включає час введення медикаментів і певний проміжок, що відводять на відновлення організму. Один курс може тривати до 6 місяців і більше.
На початку лікування лікар точно не знає, наскільки ефективною буде хіміотерапія. Гарантувати результат неможливо навіть у тому випадку, якщо відомо гістологічний тип пухлини. У процесі лікування бере участь хіміопрепарат, пухлина та тіло людини. Призначаючи цитостатики, фахівець не знає, як поведе себе організм хворого і як спрацює поєднання всіх трьох складових.
Вчені давно помітили, що реакція клітин пухлини на медикамент «в пробірці» дуже відрізняється від реакції всередині організму. Тому ефективність лікування відстежується в процесі й за необхідністю курс коригується.
Загалом же, на початку, коли онколог призначає лікування, він орієнтується на протоколи хіміотерапії, які на сьогодні розроблені практично для кожного виду онкології. Ці схеми пройшли тестування на тисячах пацієнтів. І про позитивні результати можна говорити з великою часткою ймовірності. Але не стовідсотково.
Принципи і критерії оцінки ефективності ХТ
На ефективність буде впливати багато факторів:
- Розмір пухлини. Чим вона менша, тим краще результат.
- Стадія. Лікування на початкових стадіях проходить краще.
- Вік хворого і його самопочуття. Хворі з кахексією або супутніми захворюваннями погано переносять хіміотерапію агресивними препаратами.
- Попереднє лікування. Якщо перед курсом уже була пройдена ХТ або опромінення, то результат може бути гіршим.
- Тривалість терапії. Ідеально, якщо людина може витримати лікування до отримання максимального результату. Але буває, що через наявність серйозних побічних ефектів курс доводиться обмежувати за часом або переривати.
- Чутливість ракових клітин до медикаментів. Наприклад, пухлини сечового міхура та простати добре реагують на хіміотерапію. А ось рак підшлункової залози менш чутливий до препаратів.
Виділяють об’єктивний та суб’єктивний результат лікування. До першого відносять показники, які можна виміряти через лабораторію. Другий – це власні відчуття пацієнта. У нього можуть знижуватися болі, з’являтися апетит, додаватися вага, поліпшуватися настрій. Однак, для оцінювання ефективності лікар буде використовувати лише об’єктивні відомості.
Вимірні зміни починають з’являтися мінімум після 10 днів лікування, максимум після трьох курсів. Це залежить від чутливості пухлини до хіміопрепаратів. Для малочутливих утворень потрібно кілька курсів і часто в поєднанні з опроміненням. Залежно від того, які зміни відбуваються в аналізах, лікар може коригувати препарати, дози або зовсім скасувати початкове лікування.
Основний критерій оцінювання:
- Здатність медикаментів пошкоджувати злоякісні клітини. Це спричиняє зменшення обсягу пухлини.
Саме розмір новоутворення до та після курсу буде вирішальним чинником під час оцінювання ефекту ХТ.
Методи оцінки
Для того, щоби вивчити об’єктивні зміни у результаті лікування, лікар призначає аналізи:
- Аналізи крові.
- УЗД.
- Рентген.
- ПЕТ-КТ.
Перший метод дає змогу визначити зміни у формулі крові. Показники суттєво порушуються в результаті онкологічного процесу. Спочатку у хворого може спостерігатися велика кількість лейкоцитів і водночас може спостерігатися анемія.
У результаті хіміотерапії, через один-два тижні від початку, кількість усіх кров’яних клітин починає знижуватися. Залежно від препарату, порушення особливо спостерігаються серед тромбоцитів, еритроцитів або лейкоцитів. Це пов’язано з тим, що хіміопрепарати впливають на швидко розподільні клітини організму, до яких належать не тільки ракові структури. Страждають клітини шкіри, епітелію кишківника і стовбурові клітини.
Якщо падіння показників крові є доволі значним, то може знадобитися додаткове лікування, зупинка курсу хіміотерапії або відстрочка початку наступного циклу. У періоди проміжків між введеннями ліків показники стабілізуються. Також за висновками аналізів відстежують кількість онкомаркерів у крові. Інші види контролю дають можливість оцінити розміри первинної пухлини й метастатичних вузлів; порівняти їх із початковими. Найбільш інформативним у цьому плані є ПЕТ-КТ.
Оцінка відповіді пухлини на призначене лікування
Від лікування зазвичай очікують:
- збільшення тривалості життя, періоду ремісії;
- поліпшення самопочуття;
- відмирання клітин осередку й метастазів;
- припинення пухлинного росту.
Найкращим результатом вважають повний регрес пухлини ще на етапі передопераційної терапії, але таке відбувається рідко. У разі недостатньої відповіді вдається лише зупинити прогрес пухлини на час проходження курсів лікування. Найгірший результат – продовження росту пухлини, незважаючи на введення препаратів. Будь-який результат, окрім розвитку новоутворення, вважається хорошим. У конкретних цифрах результати оцінюють таким чином:
- Повний ефект. При цьому пухлина не візуалізується під час будь-яких методів обстеження.
- Частковий результат. Раковий осередок скорочується у розмірах на 99-30 %.
- Стабілізація. Пухлина зменшилася, але незначно (менше, ніж на 30 %). У деяких випадках мова йде навіть про збільшення осередку, але не більше ніж на 20 %. Це відбувається, якщо препарати уповільнили розподіл злоякісних клітин не відразу.
- Прогресування. Рак збільшився в розмірах більше 20 % або дав нові осередки.
У більшості пацієнтів спостерігається часткова або повна ремісія.
Про одужання кажуть, якщо протягом наступних п’яти років після лікування не було рецидивів. Якщо ж рак повертається знову, то онколог призначатиме нові поєднання препаратів і знайде максимально відповідну схему.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!