Хіміотерапія – це метод лікування з впровадженням дозованої кількості отрут та токсичних речовин. Подібна методика призводить до загибелі патологічних клітин або уповільнення процесу їх відтворення. Зазвичай використовується при:
- Інфекційних захворюваннях.
- Паразитарних зараженнях.
- Онкології.
Діючі речовини препаратів підбираються таким чином, щоб негативно впливати саме на сторонні об’єкти та мутовані клітини.
Класифікація
Залежно від об’єкту, на який відбувається вплив ліків, виділяють кілька видів хіміотерапій:
- Антибіотикотерапія – застосовується для боротьби з бактеріями.
- Антигельмінтне лікування – необхідне для знищення глистів.
- Противірусний вплив – направлений на припинення розмноження вірусних часток.
- Антимікотична терапія – допомагає позбутися грибків.
- Протиракове лікування – знищує пухлинні клони.
Тривалість, сила та концентрація діючих речовин при кожному виді різна.
Хіміотерапія в онкології
Застосовується у якості лікування чи підтримуючої терапії. Може поєднуватися з опроміненням, гормонами, імунними препаратами та хірургічним видаленням пухлини.
Використовується як до, так і після операції. У першому випадку спрямована на зменшення розміру пухлини та знищення метастазів. Після резекції новоутворення антинеопластичні препарати вживають для ад’ювантної, попереджуючої рецидив, терапії.
Є хіміопрепарати і варіантом паліативного лікування, коли повне одужання вже неможливе та мова йде про подовження життя хворого.
Вибір схеми лікування, дозування, виду хіміотерапевтичних агентів залежить від типу пухлини, її стадії та визначається лікарем.
За методом дії на новоутворення виділяють:
- Цитотоксичні агенти – призводять до отруєння онкоклітин, що завершується загибеллю.
- Цитостатики – допомагають зупинити прискорений поділ та поширення пухлини.
В обох випадках пухлина зменшується у розмірах або повністю піддається некрозу. Найбільш активно протиракові препарати діють на агресивні швидкорослі пухлини.
Варіанти введення препаратів
Існує два основні варіанти отримання хіміотерапії:
- У вигляді таблеток або капсул – перорально.
- За допомогою уколів – ін’єкційно.
В останньому випадку вводитися діючі речовини можуть:
- Внутрішньовенно.
- Внутрішньом’язово.
- Через артерії.
- Безпосередньо у пухлину.
Для різних видів пухлин підбирається найбільш ефективний варіант. Якщо є метастази, то віддається перевага загальній хіміотерапії, якщо ж вражений тільки один орган, то регіонарній.
Загальна хіміотерапія може здійснюватися:
- Через порт-систему – резервуар з катетером, який встановлюється у вену (наприклад, імплантовані системи для тривалих інфузій Ю-ПОРТ).
- Липосоми – при цьому діючий компонент укладений у найдрібніші бульбашки ліпосоми, що підвищує захоплення компонентів раковими клітинами.
- Шляхом таргетованої терапії – у цьому випадку активна речовина пов’язана з антитілами, які зв’язуються зі специфічними рецепторами онкоклітин.
При регіонарному варіанті препарат вводиться безпосередньо у хворий орган або пухлину.
Побічні ефекти та наслідки хіміотерапії
При хіміотерапії, крім онкоклітин, хоча і значно менше, страждають також здорові тканини організму. Зазвичай це стосується клітин у тілі, які швидко розмножуються: стовбурових одиниць кісткового мозку, з яких утворюються кров’яні тільця; епітелію шлунково-кишкового тракту.
Це призводить до побічних ефектів. Вони виникають через кілька годин або днів після закінчення введення хіміопрепаратів. Усі негативні наслідки оборотні та через час після проходження курсу зникають. У деяких випадках потрібна медикаментозна корекція.
- Скорочення кількості тромбоцитів, еритроцитів та лейкоцитів. Розподіл та дозрівання клітин-попередників у кістковому мозку йде постійно. Токсична дія призводить до скорочення популяції молодих клітин крові. Як результат розвиваються три патологічні стани: лейкопенія, тромбоцитопенія та анемія. Вони можуть бути легко вираженими або протікати важко. Спостерігаються кровотечі, зниження імунітету, запаморочення, тахікардія. Ситуація відновлюється до моменту початку наступного циклу хіміотерапії. Іноді потрібне переливання тромбоцитарного концентрату або еритроцитарної маси. Наприклад, в Україні застосовують Емаплаг – лікарський засіб, показаний для лікування тромбоцитопенії, спричиненої хіміотерапією.
- Випадання волосся. Алопеція – наслідок отруєння клітин волосяного фолікулу, схильних до швидкого поділу. Причому випадає не тільки волосся, також брови та вії. Через кілька тижнів після курсу вони відростають заново.
- Підвищення температури тіла. Організм подібним чином реагує на введення цитотоксичного компоненту. Зазвичай лихоманка не вимагає корекції та зникає самостійно після закінчення лікування. Іноді гіпертермія є показником приєднання інфекції через різке зниження імунітету. У цьому випадку п’ють антибіотики.
- Розлад шлунку. Діарея є наслідком загибелі епітеліальних клітин, що вистеляють кишківник. Щоб зупинити цей процес та захистити тіло від зневоднення лікар призначає спеціальні препарати.
- Блювота та нудота. Починаються через кілька днів від початку лікування та є наслідком токсичного ефекту. Усуваються протиблювотними ліками.
- Стоматит. Виразки у роті виникають як наслідок зниження імунітету. Лікуються антисептиками та травами, які призначає лікар.
Не обов’язково усі побічні ефекти виникають відразу. Інтенсивність їх прояви залежить від організму, виду та дозування антинеопластичних засобів.
У 2% випадків хіміотерапія може призводити до віддалених наслідків у вигляді розвитку іншого виду раку. Зазвичай це трапляється через 10 та більше років після лікування.
Тривалість лікування
Щоб дати можливість організму відновитися, хіміотерапію проводять курсами. Вони проходять амбулаторно або у стаціонарі. Це залежить від інтенсивності побічних ефектів, особливо від зниження імунітету.
Зазвичай один курс хіміотерапії складається з 4-6-ти циклів. Тривалість одного циклу – від однієї до 30 діб та більше. Між циклами роблять перерви, які тривають від одного тижня до місяця. Для продовження мають значення аналізи крові, які здаються щотижня. Залежно від мети та результату тривати подібне лікування може від шести місяців до двох років.
Для кожної пухлини є свої схеми прийому антинеопластичних ліків. За інтенсивністю препарати поділяють на низькодозні (рекомендуються для літніх та послаблених людей), стандартні та високодозні (застосовують при агресивних пухлинах). Розраховується кількість речовин в залежності від ваги хворого.
Результат лікування
Результат роботи антинеопластичних препаратів залежить від складної взаємодії трьох сторін лікування: токсину, організму людини та мутованого клону клітин. Саме тому ефект від терапії у різних людей може відрізнятися.
Велике значення має наявність гена лікарської резистентності, який був виявлений нещодавно. Якщо клітини пухлини містять його, то реакція на лікування буде набагато нижча.
Залежно від мети терапії у результаті може досягатися:
- Контроль над швидкістю поширення пухлини.
- Повна загибель клітин новоутворення або метастазів.
- Ремісія.
- Покращення самопочуття хворого.
На жаль, на сьогодні до початку лікування неможливо дати точний прогноз його результативності, але вчені з усього світу постійно працюють над цим питанням.
