Публікуємо другу частину інтерв’ю з головним лікарем LISOD, доктором медичних наук, професором, онкогінекологом, хірургом Аллою Борисівною Вінницькою. З першою частиною матеріалу можна ознайомитися за посиланням.
ПЛ: Що можна назвати самими інноваційними методами лікування, які застосовуються в LISOD?
А.В.: Крім лапароскопічних методів, які застосовуються в порожнинній онкохірургії, я можу відзначити роботу Центру сучасної мамології LISOD, де проводиться лікування з приводу раку молочної залози з відновленням естетичного вигляду цього органу. У нас жодна пацієнтка не встає з операційного столу БЕЗ молочної залози! Поєднання хірургічного радикалізму з реконструктивним підходом – це інновація, яка дозволяє пацієнткам зберігати якість життя після лікування РМЗ. Ми в LISOD не тільки не відстаємо від світових трендів, але і, більш того, – задаємо тон у цьому напрямку, тому що наших маммологів і хірургів запрошують нарозхват на різні міжнародні конференції з доповідями і майстер-класами для обміну досвідом. Це дуже перспективний напрямок, і у нас в сфері реконструктивної онкохірургії працює дуже багато фахівців. Я вважаю, що за таким підходом – велике майбутнє, тому що онкологічний пацієнт не повинен страждати естетично. Йому досить його моральних страждань і психологічних проблем. А фізично він повинен бути чудовий!
Ми намагаємося створити ту атмосферу, в якій не вчитися – соромно.Алла Вінницька, головний лікар LISOD
ПЛ: Як наукова робота, що проводиться лікарями-онкологами в LISOD, інтегрована в результати світової онкологічної науки?
А.В.: Дійсно, LISOD – не просто лікарня для лікування онкопацієнтів. Ми є клінічною базою для кількох кафедр – Харківської медичної академії післядипломної освіти, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, тому на нашій базі працюють викладачі цих кафедр, проводяться курси тематичного удосконалення, виїзні та передатестаційні цикли. Ми бачимо зростаючий попит на результати нашої науково-практичної діяльності: до нас їдуть вчитися, стажуватися не тільки українські лікарі, а й колеги з-за кордону. Ми даємо базу знань і навичок на гідному рівні. Число бажаючих «зануритися» в наше наукове середовище зростає в геометричній прогресії, і я надзвичайно цьому рада. Мені подобається, що лікарі LISOD по-хорошому амбітні. Наприклад: ось недавно відбувся захист кандидатської дисертації нашого уролога; два наших хіміотерапевта закінчують докторські дисертації; наш ендоскопіст збирає матеріал для кандидатської дисертації; одна з онкогінекологів, молодий фахівець, запланувала тему кандидатської дисертації. Це все говорить про те, що в LISOD створений плідний ґрунт для зростання і професійного розвитку лікарів, який сприяє реалізації наукового та творчого потенціалу медичних кадрів.
ПЛ: Таким чином, під вашим керівництвом і за вашої підтримки створюються і розвиваються корпоративна культура інновацій та науково-орієнтована діяльність LISOD?
А.В.: Я маю до цього безпосереднє відношення, оскільки керую колективом. Ми намагаємося створити ту атмосферу, в якій не вчитися – соромно. Ми стимулюємо процеси вдосконалення знань і навичок, заохочуємо читання науково-медичної літератури, отримання нових знань через різні формати навчання – як офлайн, так і онлайн. Щоп’ятниці у нас в спеціально відведений час проводиться лекція для лікарів. Ми закриваємо прийом на півтори години. І хоча з точки зору комерції такий крок призводить до зниження прибутку в короткостроковій перспективі, однак у довгостроковій перспективі дає величезні переваги в освітньому рівні лікарів, а значить, підвищує якість лікування і довіру пацієнтів в лікарні LISOD. Ми готуємо семінари, заходи в форматі «journal club», презентації англійською мовою. Це є обов’язковою вимогою до наших лікарів. Вони повинні знати англійську, щоб орієнтуватися в світовій медичній англомовній літературі, бути в курсі всього нового, що відбувається в їх спеціальності.
ПЛ: За кордоном поширений індивідуальний підхід при проведенні хіміотерапевтичного лікування. При онкологічних центрах існують компаундинг-центри, які забезпечують пацієнтів індивідуальними дозуванням ліків. В Україні теж з’явився такий сервіс – Центр персоналізованої онкофармації ХЕМОТЕКА. Як ви оцінюєте перспективу розвитку цього напрямку в онкології?
А.В.: Наскільки я можу оцінити завдання цього сервісу на ринку – це індивідуальне приготування препарату в необхідному пацієнтові дозуванні згідно з протоколом доказової медицини. Не можу сказати, що це якесь нововведення в лікуванні. Це просто технологія індивідуального дозування хіміопрепаратів. Ми у себе в LISOD робимо те ж саме стосовно кожного нашого пацієнта.
ПЛ: Чи розглядаєте ви сервіс ХЕМОТЕКА як досить інноваційний підхід до забезпечення хіміотерапевтичного лікування в тому плані, що приготування розчинів на заводі під кожного пацієнта зменшує як витрати клініки, так і самого пацієнта без втрати якості лікування?
А.В.: Саме в LISOD наші пацієнти не купують ліки. Вони оплачують лікування, а ми розводимо відповідно до протоколу індивідуальне дозування, яке необхідне конкретному пацієнту, і повірте, гроші пацієнта ніхто не зливає даремно. Для цього у нас працює хімлабораторія, в завдання якої входить мінімізація втрат при проведенні хіміотерапевтичного лікування.
ПЛ: З фармако-економічної точки зору, наскільки вигідна співпраця з сервісом ХЕМОТЕКА для пацієнта?
А.В.: Однозначно вигідна. Часто буває, що одного флакона цитостатика мало, а двох – багато. І залишається половина флакона, яка виливається. На жаль.
У державній медицині не звикли рахувати гроші – ні свої, ні пацієнта. Мало хто в державному секторі охорони здоров’я враховує, у скільки обходиться пацієнтові лікування раку. Але ми в LISOD намагаємося скомпонувати лікування таким чином, щоб знизити витрати. Це одне з наших пріоритетних завдань на сьогодні – зробити лікування відповідно до протоколів максимально доступним і максимально ефективним.
Одне з наших пріоритетних завдань на сьогодні – зробити лікування відповідно до протоколів максимально доступним і максимально ефективним.Алла Вінницька, головний лікар LISOD
ПЛ: У цьому плані ХЕМОТЕКА може бути надійним партнером для онкологічних клінік?
А.В.: Я думаю, що так, особливо для державних клінік. ХЕМОТЕКА може бути надійним партнером для державних онкологічних установ і пацієнтів, які прагнуть оптимізувати витрати на лікування раку. У моєму розумінні, сервіс ХЕМОТЕКА має великий потенціал у співпраці з державною медициною.
У приватній медицині приготування індивідуальних дозувань хіміотерапевтичних засобів – окремий бізнес-процес, і на прикладі LISOD можу сказати, що він має чітко налагоджені механізми: для цього у нас окремо працює аптека, у нас свої ліки, своя хімлабораторія, лікар-лаборант розводить розчини, прораховує необхідну кількість і враховує, скільки пацієнтів в день і в яких дозах одночасно отримують той чи інший лікарський засіб.
ПЛ: Однак з огляду на те, що при співробітництві з сервісом ХЕМОТЕКА відбувається економія матеріальних ресурсів, зменшується контакт середнього медичного персоналу з цитостатиками (а це, відповідно, знижує категорію шкідливості виконуваної роботи), знижуються фінансові витрати медустанови на персонал, спеціальні приміщення і обладнання, то економічний сенс співпраці все ж таки є?
А.В.: Так, безумовно. Але для цього потрібна воля керівників медустанови і бажання це впроваджувати. Тому що найпростіше плисти за течією, не враховуючи, що оптимізація витрат на лікування раку, що йдуть з кишені пацієнта на сьогоднішній день, може позначитися на національній результативності лікування раку. За відсутність активного пошуку шляхів оптимізації лікування, може, і не посварить ніхто, але і не похвалить. А коли починаєш шукати шляхи, щось робиш, то, природно, здійснюєш помилки і набиваєш шишки. Але ти рухаєшся вперед, і це – найголовніше!
ПЛ: Ваші побажання колегам?
А.В.: У професійному плані – читайте, вчіться, ростіть, ні в якому разі не зупиняйтеся! В особистому плані – самореалізовуйтесь і будьте щасливі!
Матеріал був опублікований у медичному бізнес-журналі «Приватний лікар», №3 (36) квітня 2019.