Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
Перелік суб’єктів господарювання, за заявами яких 12.09.2024 прийнято рішення про розширення господарської діяльності з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами
Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
0%
0%
Для повноцінної роботи на сайті, будь ласка, переверніть планшет в альбомний режим.
Браузер не підтримується

Ви використовуєте застарілий браузер. Будь ласка, оновіть ваш браузер, щоб переглядати сайт.

ПОДІЛИТИСЯ
17 травня 2019
Всі публікації

Алла Вінницька, головний лікар LISOD: «Наш успіх – це інновації та любов до людей» (частина 1)

Алла Вінницька, головний лікар LISOD: «Наш успіх – це інновації та любов до людей» (частина 1)

Вже традиційна тема розвитку приватної онкологічної допомоги в Україні привела редакцію журналу «Приватний лікар» в одну з найбільш інноваційних, технологічно оснащених, зразково-показових з точки зору налагодженості науково-медичних підходів і бізнес-процесів клінік спеціалізованої онкологічної допомоги – LISOD. Редакція провела бесіду з головним лікарем LISOD, доктором медичних наук, професором, онкогінекологом, хірургом Аллою Борисівною Вінницькою.

ПЛ: Алло Борисівно, як ви, керівник одного з найбільших приватних онкологічних центрів України, оцінюєте сьогоднішній рівень якості та доступності онкологічної допомоги населенню в нашій країні?

А.В.: Перш за все я хотіла б акцентувати увагу на тому, що якщо раніше надання онкологічної допомоги як високоспеціалізованого виду медичної допомоги було повною прерогативою державних медустанов, то ось вже останні 12-13 років цей напрямок успішно розвивається і як приватний медичний бізнес. Не можу сказати, що професіоналізм медичних кадрів у приватній клініці значно вище, ніж у державній, тому як лікарі, які прийшли працювати в приватну медицину, висловлюючись фігурально, не з неба ж впали, не з Штатів приїхали, – а прийшли з державних лікарень, де вони до цього працювали. Просто в приватному медзакладі більш комфортні умови, причому як для пацієнтів, так і для лікарів. У лікаря, який працює в приватній клініці, з’являється набагато більше можливостей для самоосвіти, для навчання, для реального підвищення кваліфікації та кар’єрного росту. І це дуже мотивує лікарів онкологічних приватних структур.

ПЛ: У чому основна відмінність надання такої допомоги в приватних і державних медустановах?

А.В.: Було б правильним сказати, що основна відмінність між державними та приватними онкологічними установами полягає в рівні комфорту, сервісу і оперативності прийняття рішень про початок лікування. Наприклад, у LISOD всі питання комплексно вирішуються буквально протягом декількох днів. Пацієнт може почати лікування практично відразу після встановлення діагнозу.

Алла Вінницька, головний лікар LISOD: «Наш успіх – це інновації та любов до людей» (частина 1) - фото 2

ПЛ: А щодо доступності онкологічної допомоги в приватних і державних установах онкологічного профілю: чи є дані для об’єктивного порівняння?

А.В.: Я вважаю, що наші пацієнти, які купують собі та членам своєї сім’ї гаджети за 15-20 тисяч гривень, цілком можуть собі дозволити якісну консультативну допомогу в приватному онкологічному закладі. У нас тут не лікуються виключно олігархи, зовсім ні! Більшість наших пацієнтів – прості українці з середнім достатком. Якщо ж порахувати всі витрати, які неофіційно несе пацієнт в державній установі, то виходить, що в приватній клініці може бути навіть дешевше!

ПЛ: Алло Борисівно, ви вже більше 35 років свого життя присвятили онкології. Хотілося б отримати від вас пораду: як правильно вибрати лікаря або клініку, щоб бути впевненим у поставленому діагнозі?

А.В.: Ви знаєте, навіть мені буває важко визначити, наскільки компетентний лікар переді мною, чи можу я йому довіритися, чи можу я розраховувати на якісну та грамотну допомогу або просто на солодкаву посмішку, добре ставлення і делікатну розмову. Це взагалі дуже складний момент – вибір лікаря і клініки. Професіонали не завжди виглядають для пацієнта експертами в своїй сфері, оскільки не ставлять для себе задачу «блиснути знаннями» перед пацієнтом. Буває, що лікарі-професіонали не проявляють зайвих емоцій, іноді навіть грубуваті в зверненні. Як пацієнти оцінюють лікаря? «Ну ось, він хороший, він зі мною м’яко поговорив, уважно вислухав...» Хоча насправді пацієнти бачать тільки сервісну складову, а медичну складову адекватно оцінити не можуть, бо вони її не розуміють і не знають. Тому вибрати лікаря для себе і своєї сім'ї часто дуже складно. Очевидно, потрібно орієнтуватися на золоту середину між хорошим рівнем знань, високою кваліфікацією і людяним ставленням.

ПЛ: Алло Борисівно, а чи можна орієнтуватися при виборі на ім’я клініки, на статус лікарів, їх наукові регалії?

А.В.: Думаю, що орієнтуватися просто на наукові регалії недостатньо. Ми ж знаємо багато жартів про вчених-медиків, які займаються науковою роботою тільки виключно заради самого процесу, не пов’язуючи результати з потребами практичної охорони здоров’я. Хоча це, очевидно, теж хтось повинен робити! Але я абсолютно далека від думки, що одне тільки звання кандидата або доктора наук гарантує якісну допомогу.

Пацієнт не може бути заручником думок і знань одного лікаря. Одна людина не може добре знати все. Ось для цього й потрібна команда.

Алла Вінницька, головний лікар LISOD

ПЛ: Що таке мультидисциплінарний підхід у лікуванні раку, який застосовується в LISOD?

А.В.: Я завжди своїм пацієнтам говорю: ви не можете бути заручником думок і знань одного лікаря. Не може одна людина добре знати все. Ось для цього й потрібна команда. І питання не в поділі відповідальності, а в тому, що з точки зору кінцевих результатів лікування важливо не просто миттєвий етап здійснити, а оцінити прогноз і перебіг хвороби. Важливо розуміти, чого ми можемо очікувати, що необхідно запобігти та яким чином. І ось для цього потрібен мультидисциплінарний підхід.

ПЛ: Які фахівці входять до мультидисциплінарної команди?

А.В.: У нашу команду входять діагности, клінічні онкологи – ті, хто ведуть пацієнта від початку захворювання і супроводжують на всіх етапах лікування, а також хірурги, хіміотерапевти, променеві терапевти – в залежності від конкретного захворювання у пацієнта. Протягом всього лікування клінічний онколог супроводжує пацієнта, володіючи всією інформацією про нього, його захворювання, патогістологічні особливості пухлини, одержувані хіміотерапевтичні препарати тощо. Ми реалізуємо мультидисциплінарний підхід у такий спосіб: щодня в лікарні о 15:30 відбувається «tumor board», де приймають участь діагности, клінічні онкологи, променеві терапевти, хірурги, анестезіологи, патологи, і ми обговорюємо КОЖНОГО пацієнта, який звернувся в LISOD. На кожне прийняте по відношенню до пацієнта рішення існує підтвердження його правильності з точки зору доказової медицини. Такий підхід мінімізує ризик лікарської помилки. 

ПЛ: Чому ПЕТ-КТ називають «золотим стандартом діагностики»? Чи можна сьогодні ефективно лікувати рак без цього методу обстеження? ПЕТ-КТ призначають тільки тим пацієнтам, у яких виявлено рак, або ж цю діагностику може пройти будь-який бажаючий?

А.В.: Скажу вам так: лікувати ефективно рак без цього методу обстеження можна. Ще кілька років тому цього методу не було, але ми все одно ефективно лікували рак. Але прихід цього методу однозначно підняв діагностичні можливості на новий рівень, дозволив більш точно і правильно встановлювати діагноз і контролювати ефективність лікування. Наріжним каменем в онкології, що впливає на вибір лікування, є встановлення патогістологічних характеристик пухлини. Але не менш важливо встановити ступінь поширеності захворювання, і ось тут складно переоцінити результати ПЕТ. ПЕТ-КТ дозволяє побачити найдрібніші вогнища з метаболічною активністю і більш точно визначити характер процесу та його стадію, а відтак вчасно прийняти правильне рішення з точки зору кінцевих результатів лікування. Тут ще важливо відзначити, що частою помилкою серед лікарів і пацієнтів є те, що ПЕТ-КТ сприймають як метод раннього виявлення раку або скринінгового дослідження на рак. Це не так. ПЕТ-КТ використовується при визначені пухлини, і є перелік захворювань, при яких показано проведення цього дослідження. Варто сказати, що існують пухлини, яких на ПЕТ-КТ просто не видно, і тоді робити це дороге дослідження недоцільно. Для скринінгу раку ПЕТ-КТ не проводиться. З метою скринінгу раку легенів у курців можливе проведення КТ грудної порожнини з низьким рентгенологічним навантаженням.

ПЛ: Які є протипоказання і обмеження до проведення ПЕТ-КТ?

А.В.: Цей метод передбачає введення контрастної речовини, і тому індивідуальна непереносимість є протипоказанням. Також служать протипоказаннями високий вміст глюкози в крові і порушення видільної функції нирок.

У нас жодна пацієнтка не встає з операційного столу БЕЗ молочної залози! Поєднання хірургічного радикалізму з реконструктивними підходами дозволяє пацієнткам зберігати якість життя після лікування РМЗ.

Алла Вінницька, головний лікар LISOD

ПЛ: В LISOD вперше в Україні була успішно застосована лапароскопічна хірургія для лікування онкологічних захворювань. Чи вдалося досягти успіхів у цьому напрямку? Чи правда, що у вас виконуються унікальні операції?

А.В.: Так, нам вдалося досягти значних успіхів у цьому напрямку. Я пишаюся тим, що в LISOD 99% порожнинних операцій виконуються лапароскопічним методом. Великий спектр втручань, таких, як видалення шлунка, нирок, стравоходу, підшлункової залози, резекція печінки, геміколектомія, резекція і екстирпація прямої кишки і, звичайно ж, всі онкогінекологічні втручання виконуються через лапароскопічний доступ. Скажу вам, що в неонкологічній гінекології лапароскопічний метод вже давно є стандартом, проте в онкогінекології цей метод тільки приживається. Наші лікарі прекрасно володіють лапароскопічним методами хірургічних втручань, а візуалізація під час операції дозволяє більш точно і акуратно проводити видалення пухлини, мінімізуючи ризик інтраопераційних помилок та післяопераційних ускладнень.

Читайте другу частину статті на нашому сайті в наступну п’ятницю, 24 травня.

Матеріал був опублікований у медичному бізнес-журналі «Приватний лікар», №3 (36) квітня 2019.

Автор: Олена Труш, лікар та журналіст, громадський діяч, видавець


Зареєструйтесь для того щоб оцінити та використовувати всі переваги сервісу «Хемотека».
зареєструватися