При лікуванні онкологічних захворювань використовують хіміотерапію. Протипухлинні препарати досить успішно борються з підступною хворобою. Вони знищують злоякісну пухлину або помітно загальмовують її ріст, завдяки чому вдається збільшити тривалість життя онкохворого. Але в той же час хіміопрепарати негативно діють на здорові клітини, що може спровокувати побічні або небажані реакції і розвиток ускладнень.
В число найбільш частих побічних ефектів входять нудота і блювота. Від них страждає 80-90% онкохворих.
Нудота і блювота при онкозахворюваннях: види і тяжкість
Розрізняють 4 різновидності блювоти при онкозахворюваннях:
- Гостра. Виявляється протягом доби після введення медикаментів. Яскраво виражена, призводить до зневоднення організму. Швидко вщухає після прийому протиблювотних засобів.
- Відстрочена. Розвивається через 2-6 днів після введення хіміотерапевтичних препаратів, менш інтенсивна.
- Попередня, або психогенна. Є умовним рефлексом – починається за кілька годин до введення ліків. Провокується психологічним фактором (самонавіюванням) або неправильно проведеною раніше протиблювотною терапією.
- Раптова. Виникає несподівано в результаті сильної інтоксикації організму, що призводить до ураження центральної нервової системи. Вимагає комплексного лікування.
- Рефрактерна (не піддається лікуванню). Проявляється після проходження першого курсу хіміотерапії і через 2-3 дні після нього, повторюється після кожного наступного курсу.
Психогенна блювота спостерігається у 30% онкохворих, що проходять хіміотерапію.
Виділяють 4 ступені тяжкості блювотного синдрому:
- Трохи знижується апетит, блювота виявляється раз на добу.
- Помітно погіршується апетит, блювота виникає до 5 разів на день.
- Хворий відмовляється від їжі, блювота проявляється більше 5 разів на добу.
- Діагностуються виражені порушення обміну речовин, організм швидко втрачає рідину. Стан вимагає інтенсивної терапії.
Причини блювотного рефлексу
Основна причина нудоти і блювоти при ракових захворюваннях – вплив хіміотерапевтичних препаратів на блювотний центр.
Викликати аналогічну дію здатні також:
- токсичні речовини, які виділяє пухлина;
- шлунково-кишкові розлади;
- порушення обміну речовин (зниження концентрації натрію в крові або підвищення рівня кальцію, високий вміст цукру);
- прийом сильних анальгетиків;
- супутні патології печінки та нирок;
- настрій хворого, впевненість у тому, що подібні симптоми обов’язково проявляться.
Підвищують ризик виникнення нудоти і блювоти:
- молодий вік (люди старші 50 років рідше страждають від блювотної реакції, ніж молодь);
- приналежність до жіночої статі;
- наявність пухлини у головному мозку;
- підвищений артеріальний тиск;
- гепатит;
- хвороби травної системи (коліти, гастрити);
- алергічні захворювання;
- погана переносимість ліків (якщо раніше прийом будь-яких медикаментів супроводжувався блювотою і нудотою, то при лікуванні цитостатиками симптоми повторяться);
- слабкий вестибулярний апарат, схильність до заколисування в транспорті;
- психоемоційна лабільність – порушення в нервовій системі, що супроводжуються різкою зміною настрою.
На вираженість і тривалість блювотного рефлексу впливає кілька факторів:
- тип препарату;
- дозування;
- спосіб введення медикаменту;
- форма і стадія раку;
- індивідуальні особливості організму;
- тривалість курсу лікування і тривалість проміжку між курсами.
Всі цитостатики в залежності від сили впливу на блювотний центр поділяють на 4 групи, що дає можливість заздалегідь спрогнозувати негативний вплив на організм.
При прийомі таблетованих препаратів нудота і блювота зберігаються протягом усього курсу лікування. Їх інтенсивність змінюється протягом доби прямо пропорційно концентрації токсичних речовин у крові. При внутрішньовенному введенні блювотний рефлекс менш виражений, триває не більше 3-5 діб.
Зазвичай через 3-4 дні після закінчення курсу хіміотерапії нудота і блювота послаблюються, а протягом 2-3 тижнів повністю зникають.
Лікування і профілактика блювоти при онкології
Нудота і блювота не тільки істотно погіршують самопочуття, викликають фізичний і психологічний дискомфорт, а і при сильній вираженості унеможливлюють подальше протипухлинне лікування. Тому важливе значення у боротьбі з раком набуває протиблювотна терапія.
Методи лікування
Для усунення нудоти і блювоти використовують кілька груп протиблювотних препаратів, що розрізняються механізмом дії. Вони безпосередньо впливають на блювотний центр, роблячи його «нечутливим» до дії цитостатиків, або блокують серотонінові чи дофамінові рецептори (саме гормони серотонін і дофамін, відомі як «гормони щастя», відповідають за розвиток нудоти і блювоти), чим усувають блювотний рефлекс.
Протиблювотні медикаменти використовують у різних формах: у вигляді таблеток, внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій.
З гострою і відстроченою блювотою легко справляються протиблювотні засоби. Психогенні проблеми усувають седативні препарати. Особливі складнощі виникають при лікуванні блювоти, викликаної порушеннями у функціонуванні шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок.
У більшості випадків онкологи призначають трьох-або чотирикомпонентну протиблювотну терапію, що при хіміотерапії середньої еметогенності (нудотності) забезпечує майже 100% результат. При трикомпонентній схемі зазвичай використовують транквілізатор, ондансетрон і дексаметазон, а при чотирикомпонентній – до вказаних препаратів додають метоклопрамід.
При сильно вираженій блювоті, що призводить до активного виведення з організму води, електролітів і корисних речовин, вдаються до переливання спеціальних розчинів.
При проведенні протиблювотної терапії онкологи дотримуються основних принципів:
- попередньо оцінюють всі фактори ризику, включаючи передбачуваний вплив цитостатиків на організм;
- вводять протиблювотні засоби перед введенням хіміотерапевтичних препаратів;
- продовжують протиблювотну терапію після закінчення чергового курсу хіміотерапії;
- включають у схему подальшого протипухлинного лікування протиблювотні препарати, які використовувалися в першому курсі хіміотерапії.
Профілактика
Щоб запобігти нудоті та блювоті або істотно зменшити вираженість неприємної симптоматики, рекомендується:
- обмежити прийом їжі та води перед введенням хіміотерапевтичних препаратів;
- вживати їжу невеликими порціями, щоб не допускати переповнення шлунку;
- виключити з меню занадто солону, гостру, надмірно пряну і дуже солодку їжу, гарячі, смажені та жирні страви, молочні продукти;
- ввести в раціон заморожені фрукти і кислі продукти (журавлину, брусницю, смородину, лимони, сливи);
- частіше пити мінеральну воду (вона розчиняє і виводить із організму токсини і шлаки), м’ятний чай, компоти і морси з кислих ягід;
- після прийому їжі протягом 20-30 хвилин залишатися у вертикальному положенні;
- уникати різких запахів (їжі, парфумів, диму);
- знімати зубні протези у дні проходження лікувальних процедур;
- носити вільний одяг;
- регулярно провітрювати приміщення, підтримуючи свіжість повітря.
Бажано перші 3-4 дні хіміотерапії дотримуватися постільного режиму.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!