Слід перевіряти надану тут інформацію. Рішення про застосування певної згаданої тут речовини приймає виключно лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!
Саркома матки – пухлина, яка бере свій початок з м’язових (міометрій) або сполучних тканин (внутрішні шари ендометрію). Зачіпає тіло або шийку органу. Подібні утворення рідкісні. Серед усіх злоякісних пухлин дітородного органу займають всього 3%.
Новоутворення вважається дуже злоякісним та агресивним. Вражає жінок будь-якого віку. Зустрічається у дівчаток внаслідок ембріональних порушень. Але все ж найбільша кількість хворих – це жінки клімактеричного віку.
Точної причини появи сарком матки вчені не знають. Але відомо, що великим фактором ризику є фіброміома – доброякісна пухлина. У 57% випадків новоутворення – це переродження її тканин. Ще однією можливою причиною є часті травми, які викликають активний ріст клітин. Тому жінки, які проходили вискоблювання та робили аборти знаходяться у зоні ризику. Постраждати можуть і дами з хронічним ендометріозом.
Вторинною групою причин вважаються гормональні порушення та вплив токсичних чинників – куріння, алкоголю, ліків.
Різновиди
З вигляду пухлини зазвичай кулясті. Всередині на розрізі сірого кольору. Часто у середині утворення йде некроз та відбуваються крововиливи через пошкодження судин.
Зазвичай пухлини ростуть швидко, судини не встигають за активним канцерогенезом. Через це клітинам не вистачає живлення та починається некроз. У результаті через час замість щільної структури з’являються кісти, з порожнинами, заповненими рідиною. Зростаючи, утворення вражає міометрій та може виходити за межі органу, доходячи до сечового міхура та кишківника.
Виділяють такі різновиди сарком матки:
- Ботріоїдна саркома – розвивається з шару, що знаходиться під епітелієм. Характерна для дітей та підлітків. Вражає шийку матки. За виглядом нагадує гроно винограду.
- Лейомісаркома міометрію (47%) – з’являється з гладеньком’язового шару.
- Стромальна пухлина ендометрію (27%) – схожа на вузол або поліп, який видається у порожнину матки.
- Змішане мезодермальне утворення – зачіпає різні шари матки.
- Фіброматозний вузол (25%) – є наслідком мутації клітин доброякісної пухлини сполучної тканини.
Іноді з’являється пухлина зі сполученням ракових та саркоматоідних клітин – карциносаркома. Вона формується з внутрішнього епітелію матки та підлягаючої під ним строми.
Кожний з різновидів окремо поділяється на групи залежно від зовнішнього вигляду клітин, які можуть бути дрібними, великими, гігантськими, схожими на веретено, сполучну тканину або міоцити.
Зустрічаються також пухлини з різнорідним складом.
Симптоми
На перших стадіях симптомів або взагалі немає, або вони нагадують ознаки міоми. Спостерігається відчуття тяжкості, дискомфорту, хворобливості під час статевого акту. У міру зростання прогресують негативні прояви:
- З’являються белі – виділення з піхви білого або прозорого кольору. Вони характерні і для здорових жінок. Але при саркомі виділення стають набагато ряснішими. Крім цього, поступово стають зловонними. Це пов’язано з пошкодженням лімфатичних судин та приєднанням інфекційних процесів.
- Починаються кровотечі – вони спостерігаються між звичайними місячними. Досить мізерні або рясні. Менструації стають довшими.
- З’являється біль.
При ураженні ендометрію симптоми більш виражені. Після виходу пухлини за межі малого тазу додаються інші неприємні відчуття, пов’язані з ростом метастазів. На пізніх стадіях також з’являються ознаки загальної інтоксикації. Прогресує худоба, анемія.
Діагностика
Щоб виявити саркому якомога раніше слід проходити обстеження у гінеколога кожні півроку. А при виявленні незначних слідів крові між менструаціями та підвищення виділень з піхви – обов’язково звернутися до фахівця.
У першу чергу гінекологу необхідно провести розмежування доброякісних пухлин та злоякісного утворення. На саркому вказують порушення у аналізах крові – дуже низький гемоглобін та підвищене ШОЕ. Кровотечі та біль можуть зберігатися навіть після видалення доброякісних поліпів та вузлів. Все це є несприятливими факторами, що вказують на злоякісний процес. Здається кров і на специфічні білки. Характерним онкомаркером в цьому випадку є CA 125.
При огляді на кріслі добре видно, що шийка придбала синюшний відтінок, вона набрякла, при розвиненому процесі на її поверхні можна бачити вузол. Доктор промацує матку за допомогою бімануальної техніки, коли одна рука діє всередині піхви, а інша у паху. Іноді використовується інший варіант, коли один палець вводять у піхву, а інший у пряму кишку. Завдяки такому промацуванню можна визначити наявність вузлів, їх щільність, рухливість, вивчити лімфовузли.
Звичайно, отримані висновки є попередніми. Надалі їх підтверджують на УЗД. Воно дозволить побачити вузли, порушення ехогенності, розвиток некрозу. Видно і неправильний рух крові, адже пухлина стимулює ріст судин.
Завершує обстеження біопсія та діагностичне вишкрібання. Біопсія є більш делікатною процедурою, так як проба береться з невеликої ділянки. Але для повної картини все ж рекомендується вишкрібання. Надалі тканини вивчають під мікроскопом на предмет патологічних клітин.
Якщо діагноз підтверджується, то обов’язково досліджують сечовий міхур та кишківник, щоб не пропустити поширення хвороби. Використовується ректороманоскопія (огляд за допомогою спеціального апарату-трубочки, що вводиться у пряму кишку) та рентген сечового міхура.
Стадіювання
За ступенем поширення та глибиною інвазії усі саркоми матки відносять до однієї з чотирьох стадій.
- Спочатку утворення перебуває тільки в тому шарі, де з’явилося. До кінця стадії може торкнутися прилеглих тканин.
- На другому етапі пухлина обмежена стінками органу, вражає матку та поширюється на шийку.
- На третій стадії пухлина у межах малого тазу. Вона виходить за межі матки. Проростає у лімфовузли, придатки, піхву, судини. Може «склеювати» сусідні структури з маткою, створюючи єдиний конгломерат.
- На четвертій стадії немає обмежень. Саркома залишає малий таз та рухається у будь-якому напрямку. Метастазує в органи поруч та у віддалені структури.
Метастази саркома найчастіше дає у легені (17% випадків). Може вражати печінку, яєчники. Найрідше зустрічається у кістках (5%).
Лікування
Найкраще боротися з саркомою за допомогою комбінування різних методів. У першу чергу проводять тотальне видалення жіночих органів: матки, шийки, придатків та яєчників. Це роблять на будь-якій стадії. Якщо пухлина поширилася на сусідні структури, то видаляють і їх уражені частини, а також лімфовузли.
Далі проводять опромінення. Це допомагає остаточно знищити усі осередки, поодинокі клітини та захистити жінку від рецидиву.
Хіміотерапія малоефективна у лікуванні саркоми. Тому її підключають тільки якщо пухлина неоперабельна для полегшення стану та подовження життя. Зазвичай це трапляється на четвертій стадії, коли операція вважається мало результативною.
Прогноз
Саркома – згубна, агресивна пухлина. Навіть за сприятливих умов на першій стадії більше п’яти років живе менше 50% жінок. Для інших випадків прогноз ще менш втішний. На другій стадії вдається врятувати 44% пацієнток, на третій – 40%. При тотальному поширенні утворення на четвертій стадії виживає тільки 10%. При переродженні фіброматозних вузлів прогноз краще. Найнебезпечнішими вважаються пухлини ендометрію.