Слід перевіряти надану тут інформацію. Рішення про застосування певної згаданої тут речовини приймає виключно лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!
Дрібноклітинний рак легенів (ДРЛ) – агресивна та швидко прогресуюча пухлина, що виникає з епітелію, вистеляючого бронхіоли або легеневі пухирці. Відрізняється особливим дуже дрібним розміром елементів та їх прискореним поділом у порівнянні з іншими видами раку.
Вважається, що спочатку цей вид новоутворень розвивається з розташованих в епітелії поодиноких ендокринних клітин-залоз, що виробляють гормони. Тому захворювання ще називають нейроендокринний рак легенів. Після мутації клітини осередку як і раніше продовжують продукувати гормональні речовини, що призводить до різних ендокринних порушень у пацієнта.
Патологія діагностується у 20% випадків онкології легенів. Розвивається хвороба переважно у курців після сорока років. На частку тих хто не палить припадає тільки 1%. Причому ризик розвитку хвороби безпосередньо залежить від стажу тютюнопаління, віку людини та кількості перекурів протягом дня. У 75% хворих утворення виявляється у великих бронхах, що дає виражені симптоми.
Основні види дрібноклітинного раку
Залежно від форми та розміру клітин ДРЛ поділяється на три окремі різновиди. Елементи бувають:
- Вівсяноклітинними. Це найбільш дрібні клітини, які схожі на витягнуте веретено. Більшу частину кожного елемента займає ядро, цитоплазми мало.
- Проміжними. Форма елементів більш округла, цитоплазми достатньо та розмір трішки більший.
- Змішаними. У цьому випадку, крім звичайних вівсяноклітинних структур, є елементи, ознаки яких ближче до форм недрібноклітинного раку.
Незалежно від підтипу будь-який вид ДРЛ є дуже агресивним, тому вимагає якомога більш раннього виявлення та лікування.
Симптоми
Проявляє себе хвороба вже в перші тижні. На момент постановки діагнозу симптоми турбують хворого не більше 3-4-х місяців, але зазвичай виявляється, що це вже третя-четверта стадія перебігу процесу. Така картина пов’язана з тим, що кожні тридцять днів осередок збільшується приблизно у два рази, а також активно дає метастази, які виявляються у 93% онкохворих. Тому звертатися до лікаря слід при перших же ознаках.
Основне занепокоєння у пацієнтів викликають порушення дихання – сухий кашель, задишка, складності з вдихом та видихом, біль в грудях. Саме на них слід звернути увагу та відразу пройти обстеження. Трохи пізніше з’являються більш специфічні проблеми, наприклад, здавлювання ворітної порожнистої вени, що призводить до почервоніння обличчя та шиї, випирання вен у верхній частині тулуба, головного болю, втрати свідомості.
З прогресуванням раку з’являється кровохаркання, ателектаз – припинення функціонування частини легені, яке відбувається через перекриття бронха пухлиною. Хворі сильно худнуть, скаржаться на слабкість.
Приєднуються симптоми, які пов’язані з гормональною активністю новоутворення. Зазвичай це підвищене виділення адренокортикотропного гормону, яке спостерігається у 60% випадків. Призводить воно до ожиріння обличчя, плечей та живота, розтяжок на стегнах, підвищеного тиску та збільшення цукру в крові. У жінок починає зростати волосся на обличчі, а у чоловіків груди.
У 40% хворих з ДРЛ спостерігається гіперкальціємія – підвищення кальцію в сироватці крові, що відбувається з одночасним руйнуванням та неправильним розвитком кісткової тканини.
Основні стадії ДРЛ
Захворювання має схожу з іншими видами онкології класифікацію, що виділяє чотири стадії процесу. На перших двох утворення збільшується в розмірах, досягаючи навіть 6 сантиметрів. Із зростанням на другій стадії пухлина може перекривати бронх, зачіпати плевру, лімфовузли, розташовані поряд.
На двох останніх етапах онкологія поширюється на навколишні тканини, захоплює другу легеню, дає множинні метастази.
Дуже часто онкологи поділяють процес тільки на дві стадії, які називають локалізована та генералізована. До першої відносять усі новоутворення, які знаходяться в одній легені та зачіпають тільки лімфовузли. Генералізованим вважають рак, який вразив обидві легені, плевру та інші органи. Добрий прогноз є тільки для локалізованого процесу. В цьому випадку шанс вижити є у 40% хворих.
Виявлення та лікування раку
Зазвичай діагностику починають з рентгена органів грудної порожнини. На знімку буде видно затемнення та збільшення найближчих лімфовузлів. Після цього роблять комп’ютерну томографію (пошарові знімки враженої легені). Завдяки обстеженню лікар зможе детальніше побачити, які структури постраждали, чи підходять до пухлини судини. Також проводять позитрон-емісійну томографію, на якій створюється кольорове тривимірне зображення, що дозволяє побачити місця розташування клітин пухлини, чіткі межі утворення та прилеглі метастази.
Якщо онкологія підтверджується, то беруть біопсію чи пункцію, для дослідження ракової тканини.
З огляду на патологічну швидкість ділення клітин, після постановки діагнозу діяти слід негайно. Головна особливість терапії у відсутності операції. Її роблять тільки 5% хворих на перших двох етапах хвороби. При розвиненому ДРЛ важко видалити усі осередки та поодинокі клітини. Елементи що залишилися після резекції швидко продовжують розмножуватися. У зв’язку з цим хірургічне втручання вважається мало результативним. Але допомагає на зовсім ранніх етапах. Операцію обов’язково доповнюють декількома курсами хіміопрепаратів.
Більш ефективним методом лікування є хіміотерапія. Зазвичай потрібно до чотирьох курсів, щоб зупинити процес та зменшити пухлину. Якщо є метастази в інших органах, то доповнюють терапію опроміненням. Воно дає добрі результати при ураженні аорти, блукаючого нерва та інших органів середостіння (простору між правою та лівою половиною грудної клітки).
Прогноз
Якщо після постановки діагнозу не проводити лікування більшість хворих гине протягом трьох місяців. Але навіть при лікуванні прогноз у цього виду онкології дуже невтішний – виживає тільки 15% пацієнтів.
Це пов’язано зі швидкісним поширенням мутованих клітин, які швидко захоплюють великі площі легенів, вражають мозок, печінку, кістки та лімфатичну систему. Найбільш позитивний прогноз на перших двох стадіях при швидко розпочатому лікуванні, що включає операцію. В цьому випадку перемогти захворювання вдається 40% хворих.
У 9% навіть після одужання трапляються рецидиви. Тоді хворі визнаються невиліковними, оскільки часто пухлина стає нечутливою до терапії.