Пухлина злоякісного типу, яка виростає із хрящової тканини, локалізується у кістках. В основному уражає плоскі кістки, але може розвиватися і у трубчастих. Найчастіше діагностується у людей старше 45 років.
Розвивається повільно. Метастазування спостерігається тільки у 15% онкохворих. Метастази з’являються через 3-5 років після утворення пухлини, найчастіше проникають у лімфовузли, легені, печінку та шлунок.
Класифікація
Пухлина буває:
- Первинною. Зустрічається у 85% випадків. Підрозділяється на центральну (утворюється всередині кісткових структур) та периферичну (розташовується на поверхні кістки).
- Вторинною. Уражає в основному літніх людей. Розвивається при малігнізації доброякісної неоплазії.
Залежно від особливостей будови та розвитку розрізняють хондросаркому:
- Світлоклітинну. Рідкісний тип. В основному локалізується у стегнових та плечових кістках, рідше в області таза та хребта. Дуже повільно розвивається.
- Міксоїдну. Утворюється у м’яких тканинах верхніх та нижніх кінцівок. Росте повільно, метастази утворює у 50% випадків.
- Мезенхімальну. Зустрічається дуже рідко. Уражає ребра, хребці, щелепи, зрідка – стегнові та тазові кістки, фаланги пальців. Метастазує у легені, лімфовузли, внутрішні органи.
- Юкстакортикальну. Рідкісний тип. Розташовується на поверхні кістки, утворюючи грибоподібні нарости. Уражає плечові та колінні суглоби, тазові кістки, кістковий мозок. Росте повільно, здатна досягати великих розмірів. Формує безліч вузлів.
- Дедиференційовану. Характеризується чергуванням високодиференційованих та низькодиференційованих ділянок. Локалізується у стегнових та тазових кістках. Зазвичай вражає людей старше 60 років.
За гістологічною будовою виділяють 3 степені злоякісності пухлини.
Причини
Точно визначити причини утворення хондросаркоми поки не вдалося, але відомо, що сприяють розвитку злоякісного процесу:
- спадкова схильність (особливо присутність у сімейному анамнезі синдрому Маффучі, множинних екзостозів);
- неправильне лікування хондроми;
- хронічні запалення у кістках та хрящах;
- аномалії росту скелетних кісток, викликані хворобою Педжета;
- хвороба Вільямса.
Симптоми
На початкових стадіях новоутворення нічим не проявляє себе, а на пізніх – здатне зруйнувати всю хрящову тканину.
Перший симптом – дискомфорт в ураженій ділянці, який з часом переходить у гострий біль, що посилюється ночами. Біль може віддавати у плече, поперек, сідницю.
Пізніше проявляються й інші ознаки:
- потоншення кістки, що підвищує ризик переломів;
- підвищення температури тіла;
- швидка стомлюваність, загальна слабкість.
При досягненні значних розмірів пухлина здавлює судини та нервові закінчення, що призводить до набряклості суглобів та обмеження рухів.
Якщо хондросаркома розвивається у тазовій області, то можливі болі при сечовипусканні, присутність кров’яних згустків у сечі.
Методи лікування
При виборі способу лікування враховують тип, розташування, розмір та ступінь злоякісності новоутворення, а також наявність метастаз та загальний стан здоров’я пацієнта.
Зазвичай лікування хондросаркоми здійснюється шляхом хірургічного висічення частини кістки, після чого проводять ендопротезування. В особливо важких випадках ампутують кінцівку.
При неоперабельній пухлині призначають променеву терапію. Дедиференційована та мезенхімна неоплазії добре піддаються хіміотерапії.
Прогноз
При першому ступеню злоякісності 5-річна виживаність перевищує 80%, при другому – 50%, а при третьому – близько 30%.
