Розвиток раку в сквамозних клітинах. Сквамозні клітини являють собою клітини тонкої та плоскої форми, що нагадують зовні луску риби. Вони розташовуються у тканині, яка формує поверхню шкірного покриву, порожнистих органів, вистилає шлунково-кишковий тракт та дихальні шляхи.
Становить близько 20% від усіх випадків раку шкіри, серед них займає третє місце, поступаючись меланомі та базаліомі. Більшість карцином заднього проходу, піхви, шийки матки та її тіла належать до карцином плоскоклітинних.
Синоніми – плоскоклітинний рак, сквамозно-клітинна та епідермальна карцинома.
Класифікація
За ступенем диференціації клітин плоскоклітинні карциноми ділять на:
- неороговілі (недиференційовані) – швидко ростуть та метастазують;
- ороговілі (диференційовані) – ростуть повільно, рідко утворюють метастази.
За гістологічною будовою відомий рак:
- веретеноклітинний – характеризується швидким інвазійним ростом, схильністю до утворення метастаз та рецидивів;
- верукозний – повільно росте, рідко метастазує, супроводжується вираженим кератозом (утворенням шкірного рогу);
- акантолітичний – утворюється у людей, які страждають актинічним кератозом;
- лімфоепітеліальний – формується з низькодиференційованих клітин.
За характером росту плоскоклітинна карцинома буває:
- Екзофітною (папілярною, фунгозною). Має вигляд вузла тілесного кольору, на поверхні якого можуть утворюватися рогові маси. Швидко росте, в основному у висоту.
- Ендофітною (інфільтративно-виразковою). Представлена одним або безліччю вузликів, покритих виразками. Росте в ширину та вглиб.
- Змішаною. Поєднує ознаки попередніх типів.
Залежно від локалізації пухлини розрізняють кілька різновидів раку, серед яких найпоширеніші:
- шкірного покриву;
- червоної облямівки губ;
- ротової порожнини;
- мигдалин;
- стравоходу;
- гортані;
- трахеї та бронхів;
- шийки матки;
- вульви;
- прямої кишки.
Причини
Спровокувати утворення злоякісної пухлини здатні:
- ультрафіолетові промені;
- папіломавірус, ВІЛ;
- аномалії розвитку;
- хронічні дерматологічні захворювання (туберкульозний вовчак, червоний плоский лишай, пігментна ксеродерма, псоріаз);
- часті травми, рубці, опіки, хронічні запалення;
- променева терапія;
- аутоімунні захворювання;
- прийом імуносупресорів;
- передракові захворювання (пігментна ксеродерма, старечий кератоз, кератоакантома, контактний дерматит, шкірний ріг, хвороба Педжета, хвороба Боуена);
- професійні шкідливості – робота з канцерогенами (миш’яком, керосином, парафіном, дьогтем, кам’яновугільною смолою, деревним пилом, мінеральними маслами, радіоактивними речовинами).
Підвищується ризик розвитку плоскоклітинної карциноми при ослабленні імунної системи, світлій шкірі (особливо альбінізмі), присутності родимок, літньому віці, проживанні в екологічно несприятливих регіонах, курінні (у тому числі пасивному), зловживанні алкоголем, спадковій схильності.
Симптоми
Клінічні прояви залежать від локалізації пухлини. Найлегше виявляється рак шкіри, при якому добре помітні підозрілі новоутворення, незагойні виразки, опухлості, кровотечі, свербіж.
Методи лікування
При виборі способу лікування лікар враховує локалізацію, тип та стадію карциноми, наявність супутніх захворювань, загальний стан пацієнта.
В арсеналі онкологів є безліч методів: хіміотерапія, імунотерапія, променева, таргетна, фотодинамічна, лазерна терапія, кріодеструкція, електрокоагуляція, хірургічне висічення. У запущених випадках можливі паліативні операції, спрямовані на відновлення функціонування пошкодженого органу та усунення симптоматики.
Прогноз
Прогноз залежить від розташування пухлини та стадії розвитку раку. При плоскоклітинній карциномі червоної облямівки губ та шкірного покриву виживаність досягає 100%, через те що злоякісні утворення легко діагностуються та не сильно агресивні.
При великих пухлинах, що проростають у тканини, а також при недиференційованому раку показник знижується вдвічі (до 50%). Істотно погіршується прогноз при наявності метастаз та несприятливому розташуванні неоплазії (періорбітальна область, носогубна складка, зовнішній слуховий прохід) – до 20-30%.
