Протипухлинний лікарський засіб (цитостатик) групи інгібіторів топоізомерази, аналога камптотецину.
Випускається у вигляді жовтого (зрідка зеленого) концентрату, на основі якого готують розчин для інфузій.
Склад препарату
Діюча речовина – іринотекан. Допоміжними компонентами служать сорбітол, гідроксид натрію, молочна та хлористоводнева кислоти.
Механізм дії
Іринотекан здатний блокувати певні ферменти, необхідні для поділу та відновлення ДНК. Також він проявляє антихолінестеразну активність.
Показання до використання
Іринотекан використовується для лікування міжклітинного раку легень, раку шлунку, підшлункової залози та холангіоцелюлярної карциноми, товстого кишечника або раку прямої кишки з метастазами на інші тканини, а також рецидивів раку після лікування фторурацилом.
Якщо онкохворий раніше проходив хіміотерапію, то ліки застосовують для монотерапії. Для пацієнтів, які не приймали протипухлинних засобів, іринотекан комбінують з іншими препаратами.
Протипоказання
Протипоказано використання цитостатика при:
- підвищеній чутливості до інгредієнтів цитостатика;
- пригніченні кровотворної функції кісткового мозку;
- перевищенні концентрації білірубіну більш ніж у півтора рази у порівнянні з верхньою межею норми;
- патологіях кишечника та нирок;
- поганому загальному стані (більше 2 одиниць за шкалою ВООЗ);
- вагітності та грудному вигодовуванні;
- неповнолітньому віці.
При лікуванні іринотеканом не можна:
- вводити в організм живі вакцини (розвиваються серйозні інфекції);
- приймати протиепілептичні ліки та препарати, що містять звіробій (змінюється кліренс цитостатика).
З обережністю призначають ліки при гіповолемії, лейкоцитозі, схильності до тромбозів, порушенні функції печінки, наявності в анамнезі променевої терапії, а також літнім пацієнтам та хворим, стан яких за шкалою ВООЗ дорівнює двом.
Спосіб використання
Дозування та режим терапії лікар визначає індивідуально, враховуючи тип та розміри пухлини, стадію хвороби, наявність метастазів, загальний стан пацієнта.
Зазвичай іринотекан вводять у вену інфузійним шляхом протягом 30-90 хвилин. Попередньо його розводять розчинами хлориду натрію або декстрози.
Запобіжні заходи
При проведенні терапевтичного курсу слід щотижня робити розгорнутий аналіз крові та контролювати роботу печінки.
Після введення іринотекану протягом доби не рекомендується водити автомобіль та займатися діяльністю, що вимагає швидкої реакції та підвищеної уваги.
Побічні ефекти
Найчастіші побічні реакції:
- нудота, блювота;
- пронос, запор, болі в епігастральній ділянці;
- анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія;
- непрохідність або перфорація кишечника;
- посилена перистальтика кишечника, кровотечі;
- головний біль, запаморочення;
- облисіння;
- надмірне потовиділення, зневоднення;
- посилені сльозо- і слинотеча;
- зниження (вкрай рідко – підвищення) тиску, задишка;
- погіршення зору;
- судоми;
- розхитаність ходи;
- оніміння кінцівок;
- почуття повзання мурашок по шкірі;
- лихоманка, озноб;
- непритомні стани;
- сплутаність свідомості;
- астенія, загальне нездужання.
У рідкісних випадках помітні шкірний висип та порушення мови. Вкрай рідко спостерігається анафілактичний шок.
Якщо перевищити дозу у два рази, то розвиваються виражена нейтропенія та сильна діарея. Вкрай рідко можливий летальний результат.
