5-Фторурацил - назва протипухлинного препарату, що належить до аналогів піримідину. Фторурацил та флюороурацил – альтернативні назви, під якими може продаватися 5-фторурацил.
Лікарський засіб випускається у вигляді безбарвного або жовтуватого розчину для інфузій.
Склад
Діюча речовина препарату – 5-фторурацил. Також він містить гідроксид натрію та воду.
Механізм дії
Активна речовина швидко розходиться по організму, проникаючи в усі тканини, де трансформується у фторуридинмонофосфат – антиметаболіт, який блокує синтез ДНК, що призводить до загибелі ракових клітин.
Показання до застосування
Флюороурацил призначений для лікування раку голови і шиї, колоректального, стравоходу, шлунку, товстої кишки, печінки, надниркових залоз, анального каналу, сечового міхура, яєчників, шийки матки, ендометрію, вульви, статевого члена, молочної, передміхурової та підшлункової залози.
Препарат може використовуватися як в якості монотерапії, так і у поєднанні з іншими цитостатиками.
Протипоказання
5-Фторурацил протипоказаний при:
- індивідуальній непереносимості інгредієнтів ліків;
- пригніченні кісткового мозку, особливо у результаті хіміотерапії або радіотерапії;
- вираженому зниженні кількості кров’яних клітин;
- підвищенні концентрації білірубіну;
- крововиливах;
- стоматитах;
- наявності виразок у різних відділах травної системи;
- сильній діареї;
- серйозних збоях у роботі печінки та нирок;
- гострих інфекціях;
- вираженому виснаженні;
- нещодавно проведеній (менше місяця) операції;
- вагітності та грудному вигодовуванні;
- дитячому віці.
Спосіб застосування
Схему терапії підбирає лікар, враховуючи використовуваний протокол лікування, тип раку, вид, розмір та локалізацію пухлини, наявність метастаз, вік та загальний стан пацієнта.
Дозування зазвичай розраховують відповідно до ваги хворого. На початковому етапі добова доза не повинна перевищувати грама. Літнім пацієнтам немає необхідності коригувати дозу. Рекомендації щодо дозування при лікуванні дітей відсутні.
Вводять ліки внутрішньовенно або внутрішньоартеріально (шляхом болюсних ін’єкцій, багатогодинних або безперервних інфузій). Залежно від використовуваної схеми діючу речовину вводять щотижня, щомісяця або раз на два місяці.
При лікуванні фторурацилом необхідно щодня контролювати концентрацію кров’яних клітин (лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів).
Побічний ефект
У число найбільш частих побічних реакцій входять лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, головні болі, нудота, блювота, травні розлади, запалення шлунково-кишкового тракту, алопеція (випадання волосся), підвищена сонливість, алергічні реакції, фотосенсибілізація.
У рідкісних випадках спостерігаються порушення функціонування серця, нирок, печінки, погіршення зору, носові та шлунково-кишкові кровотечі, сухість шкіри, дерматит, імуносупресія.
