Рак грудей лідирує серед онкозахворювань, що уражають жінок, і є основною причиною смерті. У 2020 році цей діагноз був поставлений 2,3 мільйонам жителів нашої планети. У той же час було зафіксовано 685 тисяч смертей, викликаних раком молочної залози.
Хоча рак грудей вважається суто жіночою проблемою, зрідка (близько 1% випадків) його діагностують у чоловіків.
Найвища захворюваність та смертність від раку грудей реєструється у КНСРД (країни з низьким і середнім рівнем доходу), особливо у Полінезії та Африці. При цьому половина смертей припадає на жінок молодше 50 років.
У 1930-1970 роках показники смертності залишалися на одному рівні. Тільки у 80-х роках почалося підвищення виживаності, але тільки у тих країнах, в яких були розроблені програми ранньої діагностики та різні методики лікування хвороби.
За період з 80-х років минулого століття до нинішнього часу смертність від злоякісних пухлин грудей в КВРД (країни з високим рівнем доходу) знизилася на 40%. Країнам, які досягли успіху у лікуванні, вдалося зменшити щорічну смертність на 3-4%.
Патогенез хвороби
Неоплазія найчастіше (у 85% випадків) утворюється в епітеліальних тканинах протоків, значно рідше (у 15% випадків) – у частках залози. Спочатку вона не виходить за межі протоків або часток («рак на місці»), не утворює метастаз та нічим не проявляє себе.
Через деякий час пухлина може розростися, охопивши всю молочну залозу (інвазивний рак). Поступово злоякісні клітини починають виходити за межі залози, утворюючи регіонарні метастази у лімфовузлах та віддалені метастази в інших органах. Причиною смерті при ракові молочної залози стає обширне метастазування.
У КВРД п’ятирічна виживаність при онкології грудей досягає 90%, в Індії – 66%, а в Африці – 40%.
Групи ризику
Найчастіше злоякісні пухлини грудей виникають у жінок після досягнення 40-річного віку.
Найбільш високу небезпеку становлять мутації у генах BRCA1, PALB-2, BRCA2. Пацієнткам, у яких виявлені подібні порушення, рекомендується з метою профілактики видалити обидві молочні залози. Але попередньо слід проконсультуватися з лікарем та оцінити всі альтернативи.
Підвищують ймовірність розвитку раку:
- спадкова схильність;
- занадто раннє (до 10 років) менархе;
- пізній (після 50 років) клімакс;
- відсутність вагітності до 30 років;
- відсутність грудного вигодовування;
- зайва вага;
- радіаційна дія;
- проходження замісної гормональної терапії;
- куріння;
- зловживання алкоголем.
Клінічні прояви
Перша ознака онкології – безболісне ущільнення. Його можна виявити при самообстеженні молочних залоз.
Пізніше стають помітними:
- зміни форми та розміру грудей, поява асиметрії;
- почервоніння та виразка шкіри, утворення ранок, які довго не загоюються;
- втягнення соска, виділення з нього.
При відсутності лікування пухлина метастазує у лімфатичні судини, печінку, легені, кістки, головний мозок, що може викликати головні та кісткові болі, а також інші неприємні симптоми.
При виявленні будь-яких ущільнень в області грудей слід звернутися до мамолога. Але не варто заздалегідь впадати у відчай, адже у 90% випадків діагностика виявляє доброякісні утворення (найчастіше кісти та фіброаденоми), які легко піддаються лікуванню.
Діагностика
Щоб поставити правильний діагноз, лікар вислуховує скарги пацієнтки, збирає анамнез хвороби, проводить візуальний огляд, після чого направляє на УЗД молочних залоз або мамографію.
Щоб підтвердити або виключити злоякісний характер пухлини, роблять біопсію – беруть зразки біоматеріалу та виконують гістологічний або цитологічний аналіз.
Методи лікування
Спосіб лікування онколог підбирає індивідуально, враховуючи стадію хвороби, тип, розміри та локалізацію пухлини, вік жінки.
Оптимальний результат дає комплексне лікування, яке включає хірургічне втручання, медикаментозну та променеву терапію.
Ще недавно при виявленні злоякісного утворення проводили мастектомію (повну резекцію грудей). Зараз до подібної операції вдаються дуже рідко. Найчастіше рак лікують за допомогою лампектомії (часткової мастектомії), при якій видаляють тільки пухлину з прилеглими тканинами. Після операції проводять радіотерапію, щоб знищити злоякісні клітини, які залишилися, та запобігти рецидиву. Іноді радіотерапія дозволяє уникнути мастектомії, а у запущених ситуаціях – істотно знизити ризик смерті.
Раніше одночасно з мастектомією робили пахвову лімфаденектомію – відсікали всі пахвові вузли. Зараз онкологи віддають перевагу біопсії сигнальних лімфовузлів. Під час процедури в пахвову область вводять особливий барвник, який дозволяє виявити уражені раком лімфовузли.
Залежно від біологічного підтипу раку лікарську терапію призначають до операції або після неї. При гормоночутливих пухлинах відмінний ефект надає гормонотерапія. Пухлини, несприйнятливі до дії гормональних препаратів, лікують за допомогою хіміотерапії.
При HER2-позитивному ракові хіміотерапію поєднують з таргетною терапією. При цьому використовують біологічні агенти, які представлені антитілами. Вони вирізняються підвищеною ефективністю, але коштують дуже дорого.
Більшість лікарських препаратів, що застосовуються при ракові молочних залоз, входять до переліку основних медикаментів ВООЗ.
Заходи профілактики
Щоб зменшити ризик розвитку раку грудей, необхідно:
- регулярно робити фізичні вправи;
- підтримувати у нормі вагу;
- не приймати гормональні ліки протягом тривалого часу;
- відмовитися від шкідливих звичок.
Виключення всіх факторів ризику зменшує ймовірність виникнення раку молочних залоз тільки на 30%.
Цілі та завдання ВООЗ, способи досягнення
ВООЗ поставила перед собою завдання скоротити щорічну смертність від онкології грудей на 2,5%, завдяки чому вдасться у найближчі 20 років врятувати життя 2,5 мільйонам жінок. Для досягнення мети необхідно розробити заходи щодо зміцнення здоров’я, забезпечити ранню діагностику та комплексну терапію.
Особливе значення має розробка програм, спрямованих на просвітництво громадськості. Завдяки їм всі жінки будуть добре обізнані про симптоми раку грудей та про важливість звернення до медичних фахівців при найменших підозрах на онкологію, що дозволить своєчасно почати лікування, запобігти росту та метастазуванню пухлини. Подібна стратегія дієва навіть при відсутності можливості мамографічного обстеження, що характерно для більшості КНСРД.
Спільно з просвітництвом населення слід навчати сімейних лікарів навичкам раннього розпізнавання раку молочних залоз, щоб за необхідності вони направляли пацієнток в установи, які проводять діагностику. Рання діагностика повинна комбінуватися з комплексним лікуванням та наданням спеціалізованої допомоги.
Тільки при фундаментальному зміцненні системи охорони здоров’я можливе успішне застосування терапевтичних методик з доведеною ефективністю та поліпшення загальних результатів лікування раку грудей.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!