Кожна людина відчуває страх перед раком, боїться почути від лікаря невтішний діагноз. Але і онкологу завжди важко повідомляти пацієнтам про небезпечну хворобу.
Онкозахворювання належать до психотравмуючих патологій, через те що становлять загрозу не тільки для здоров’я, але і для життя, кардинально змінюють усталені уявлення та звичний спосіб життя, звужують можливості.
Справитися з сильним потрясінням допоможе психоонколог. Також з його допомогою вдасться знизити навантаження на лікаря, позбавити його від «емоційного вигорання» (проявляється у 28% онкологів).
Завдання психоонкології
Психоонкологія – міждисциплінарна наука, що виникла на стику онкології, психології та соціології, розвивається в якості підрозділу онкології. Вона вивчає спосіб життя онкохворого, його взаємодію з оточуючими людьми (членами сім’ї, друзями, медичним персоналом), вплив соціальних та психологічних факторів на перебіг хвороби, вплив захворювання на психічний стан хворого. Також психоонкологія вивчає когнітивні порушення, які розвиваються при проходженні хіміо- та радіотерапії, внаслідок ефектів ноцебо та плацебо.
Кому та коли необхідна допомога психоонколога?
Не всі онкохворі потребують психологічної допомоги. У деяких випадках людина сама справляється з ситуацією, досягаючи емоційної стабільності, або отримує необхідну підтримку від родичів, друзів, колег. Але якщо вона відчуває брак спілкування або потребу в допомозі, то слід звернутися до психоонколога.
Одним пацієнтам допомога фахівця потрібна відразу ж після постановки діагнозу, другим – при проходженні лікувального курсу, третім – після завершення терапії.
Які питання вирішує психоонколог?
Хвора людина та члени сім’ї направляють всі сили на пошук медичного закладу, узгодження схеми терапії. При цьому у них не залишається часу на те, щоб осмислити ситуацію, через що психіка відчуває підвищене навантаження. В результаті проявляються страхи, тривожність, розвивається стресовий або депресивний стан, що пояснюється невизначеністю прогнозу та неможливістю контролювати хворобу. Подібні проблеми чинять негативну дію на емоційну сферу, віднімають у хворого сили та енергію, необхідні для боротьби з хворобою.
Спеціаліст допоможе з’єднати та налаштувати емоційні та тілесні переживання, щоб психіка сприяла лікуванню та взаємодії з медичним персоналом, а не заважала.
Психоонколог налаштовує пацієнтів на необхідність та позитивне сприйняття лікування, спонукає проявляти турботу про себе, змушує мобілізувати всі сили на боротьбу з хворобою, сприяє формуванню мотивації до лікування, гармонізації емоційного стану та підвищенню опірності організму. В результаті вдається поліпшити якість життя та підвищити ефективність протипухлинної терапії.
На відміну від «звичайного» психолога, психоонколог добре ознайомлений зі специфікою ракових захворювань та особливостями лікування. Він знає, як хвороба впливає на життєві пріоритети та емоційну сферу, на ставлення до оточуючих, як протипухлинні ліки діють на психіку людини, на розвиток негативізму, тривожності, страхів.
Також психоонкологу притаманні всі професійні навички. Він слухає та чує пацієнта, фокусує проблему, допомагає висловлювати емоції та застосовувати їх по відношенню до конкретної життєвої ситуації, формулювати запитання та визначати цілі, знаходити зовнішні та внутрішні ресурси, які здатні підтримати у важкій життєвій ситуації.
Доведено, що завдяки використанню внутрішніх психологічних резервів вдається підвищити виживаність: на другій-третій стадіях – до 45-75%, на четвертій – до 25%.
Після розмов з психоонкологом у онкохворих знижуються тривога про майбутнє та емоційний дискомфорт. Вони починають обговорювати свої проблеми з близькими та звертатися до них за допомогою, не відмовляються від хіміотерапії та променевої терапії.
Що робить психоонколог?
Спеціаліст допомагає:
- психологічно підготуватися до проходження лікувального курсу (хіміотерапії, променевої терапії, операції);
- послабити тривожність та страхи при проходженні рубіжної діагностики;
- встановити життєві перспективи з урахуванням стану здоров’я;
- побудувати ланцюжок взаємодопомоги з близьких людей, що дозволить перерозподілити побутове навантаження;
- змінити характер спілкування з родичами, друзями, колегами у зв’язку з хворобою;
- опрацювати страхи та травматичні переживання;
- сформулювати позитивний та оптимістичний тип мислення;
- провести особистісні зміни;
- пройти реабілітацію при ремісії;
- впоратися з рецидивами.
Завдяки професійній допомозі онкохворий зосереджується на сьогоденні та майбутньому, бере на себе відповідальність за своє здоров’я (фізичне і психічне), позбавляється від психологічних проблем, знаходить сили для боротьби з хворобою, отримує впевненість у можливості одужання.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!