Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
0%
0%
Для полноценной работы на сайте, пожалуйста, переверните планшет в альбомный режим.
Неподдерживаемый браузер

Вы используете устаревший браузер. Пожалуйста, обновите ваш браузер, чтобы просматривать сайт.

ПОДІЛИТИСЯ
30 вересня 2021
Для пацієнтів

Післяопераційна смертність у країнах з різним рівнем доходів

Післяопераційна смертність

Основний метод лікування раку – хірургічне втручання. При цьому дуже часто доводиться вдаватися до високоінвазивних операцій, що нерідко стає причиною післяопераційних ускладнень та смерті.

Щоб визначити відмінності у показниках післяопераційних ускладнень та смертності у країнах з різним рівнем доходів, було проведено перспективне міжнародне когортне дослідження.

Об’єкт дослідження

У дослідженні взяли участь пацієнти, яким у період з 1 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року під загальною або нейроаксіальною (епідуральною, регіональною, спинномозковою) анестезією робили відкриті та мінімально інвазивні (лапароскопічні, роботизовані) операції з приводу первинного раку шлунку, товстого кишечника та молочної залози. Ці 3 види раку були обрані у пріоритетному порядку у зв’язку з їх глобальною поширеністю, можливістю хірургічного лікування та високою смертністю.

Дослідники зареєстрували усіх пацієнтів (16 838 осіб), яким було рекомендовано хірургічне лікування у зв’язку з підозрою на рак. Надалі були виключені хворі (880 осіб), яким встановили неонкологічний діагноз, у яких рак рецидивував та яким робили операції без розрізів шкіри. Не враховувалися і пацієнти, яким надавалася нехірургічна допомога.

82 країни

У результаті для проведення дослідження було відібрано 15 958 пацієнтів з 82 країн (30 в Європі, 22 в Африці, 17 в Азії, 6 у Південній Америці, 5 у Північній Америці, 2 в Океанії) та 428 лікарень. З них 9106 пацієнтів (57%) з 31 країни (241 лікарня) з високим рівнем доходу, 2721 пацієнт (17%) з 23 країн (81 лікарня) із середнім рівнем доходу, 4131 пацієнт (26%) з 28 країн (106 лікарень) з низьким рівнем доходів. З них 8407 пацієнтів перенесли операцію з приводу онкології молочної залози, 6315 у зв’язку з колоректальним раком та 1337 з приводу злоякісних пухлин у шлунку.

100 показників

Дослідники врахували близько 100 показників, включаючи:

  • вид та стадію раку;
  • вік та стать пацієнтів;
  • індекс маси тіла;
  • стан працездатності;
  • статус куріння;
  • присутність інших захворювань (цукровий діабет, ВІЛ);
  • наявність передопераційної перфорації або непрохідності;
  • тип операції (планова, екстрена);
  • мету хірургії (лікувальна, паліативна);
  • методи лікування;
  • оперативний доступ (відкритий, мінімально інвазивний).

При цьому пацієнти з країн з низьким та середнім рівнем доходу (КНСД) були молодшими, мали меншу вагу та менше супутніх захворювань порівняно з хворими з країн з високим рівнем доходу.

вторинні показники

При описі якості онкологічної допомоги використовувалися вторинні показники результатів:

  • всі види ускладнень, що виникли в 30-денний період;
  • незаплановані повторні операції, виконані протягом 30 днів;
  • незаплановані повторні госпіталізації;
  • специфічні ускладнення, включаючи серому (для рака молочної залози) та витік анастомозу (для колоректального та шлункового раку);
  • інфікування хірургічної ділянки;
  • післяопераційні кровотечі;
  • утворення абсцесів;
  • способи надання медичної допомоги.
Під час аналізу особлива увага приділялася взаємозв’язку між економічним розвитком держави (за рівнем доходів населення), серйозними ускладненнями протягом 30 днів після операції та смертністю.

Результати

Дослідники не виявили суттєвого зв’язку між стадією раку та операційним ризиком, а також між факторами пацієнта (віком, індексом маси тіла, станом працездатності), методами лікування та ускладненнями. Післяопераційні ускладнення в основному були подібними (кровотечі, інфекції) для різних типів раку та для країн з різним рівнем доходів. Не було помічено відмінностей і за частотою виникнення ускладнень.

У той же час була виявлена більш висока післяопераційна смертність у країнах КНСД.

Тип раку

Кількість померлих у країнах з низьким рівнем доходів

Кількість померлих у країнах із середнім рівнем доходів

Кількість померлих у країнах з високим рівнем доходів

Колоректальний

63 [7%] з 905

47 [4%] з 1102

94 [2%] з 4142

Шлунковий

33 [10-11%] з 326

27 [3·4%] з 702

При колоректальному раку 30-денна смертність у країнах із середнім рівнем доходів вдвічі вища, ніж у багатих державах, у країнах з низьким рівнем доходів в 4,59 разів вища. При онкології шлунку «множник» для бідних країн дорівнює 3,72. Виняток – рак шлунку IV стадії, при якому висока смертність характерна для всіх країн.

Серед пацієнтів з раком молочної залози істотних відмінностей для держав з різними рівнями доходів не виявили.

У чому причина

На перший погляд висновок очевидний: основна причина високої смертності – низька якість хірургічної допомоги у бідних країнах та відсутність специфічних методів терапії. Насправді, це не так. Хоча цей фактор також має певний вплив, але він не є вирішальним.

Першорядне значення (оцінено у 60%) має пізня діагностика захворювання. У країнах КНСД більш ніж у половині випадків виявляли запущені форми раку. Ще один важливий фактор – низький рівень післяопераційного догляду у країнах КНСД, включаючи поганий доступ до інфраструктури (післяопераційного моніторингу, реабілітації, екстреної візуалізації, інтенсивної терапії), через що не всі пацієнти можуть отримати невідкладну допомогу.

У лікарнях КНСД, в яких присутня інфраструктура післяопераційного догляду, 30-денна смертність (7-10 смертей на 100 ускладнень) порівнянна зі смертністю для держав з високим доходом (5-8 смертей на 100 ускладнень).

Висновки

Щоб підвищити якість хірургічного лікування, важливу увагу слід приділити порятунку пацієнтів, у яких виникли серйозні післяопераційні ускладнення.

Необхідно не тільки звести до мінімуму ризик ускладнень, але і вміти своєчасно розпізнавати та усувати їх, що дозволить істотно зменшити смертність. Тому політики всього світу повинні спрямувати інвестиції не тільки на ранню діагностику та лікування раку, а й на вдосконалення інфраструктури для післяопераційного догляду.

післяопераційний догляд

Вчені заявили, що в подальшому дослідження буде розширено. Планується охопити інші види раку та довгострокові результати, а також проаналізувати відмінності у показниках для медичних установ, що мають відділення інтенсивної терапії та обладнання для комп’ютерної томографії, та для лікарень, в яких ці інфраструктури відсутні. Також слід врахувати, що багато пацієнтів не можуть отримувати необхідне лікування через необхідність високих фінансових витрат.

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

Автор: Оксана Співакова, лікар рентгенолог, менеджер напрямку «Онкологія», Центр персоналізованої фармації «Хемотека»


Зареєструйтесь для того щоб оцінити та використовувати всі переваги сервісу «Хемотека».
зарегистрироваться