Завдяки вдосконаленим методикам лікарі рятують життя багатьом онкохворим. Але досить часто лікування раку може несприятливо діяти на репродуктивну систему (як жіночу, так і чоловічу).
Вплив терапії на жінок
Лікар заздалегідь не зможе сказати, як лікування відобразиться на репродуктивній функції конкретної пацієнтки. Результат залежить від безлічі факторів, в число яких входять тип лікування, вік та індивідуальні особливості жінки.
У жінок старше 40 років порушення функції яєчників відбувається у 70% випадків, у віці 35-39 років – у 40-50%, молодше 35 років – у 10% випадків.
Хіміотерапія
Деякі жінки в процесі лікування втрачають майже всі яйцеклітини, через що у них настає менопауза. У інших пацієнток менструальні цикли тривають, але через зменшення кількості яйцеклітин клімакс починається раніше, ніж зазвичай. У деяких жінок протипухлинне лікування абсолютно не позначається на репродуктивній функції. У них зберігаються яйцеклітини та тривають менструації, що дозволяє легко завагітніти.
Більш ніж у 80% жінок після хіміотерапії спостерігається тимчасове або постійне безпліддя.
Найбільш сильною руйнівною дією на яйцеклітини характеризуються алкілуючі агенти. При цьому кількість втрачених клітин залежить не тільки від виду ліків, але і від віку пацієнтки. Для старших жінок ймовірність втрати репродуктивної функції більш висока, через те що з віком число яйцеклітин зменшується. У той же час можливе «старіння» яйцеклітин (аналогічне природному) у молодих пацієнток, що знижує шанси завагітніти.
Радіотерапія
Променева терапія черевної порожнини та області таза руйнує яйцеклітини та пошкоджує матку.
У жінок у віці до 49 років яєчники перестають функціонувати при дозі до 8 Грей, а у дівчаток до 10 років – від 18 Грей.
Жінки, які піддаються високим дозам опромінення у тазовій області, в майбутньому не можуть завагітніти. При більш низьких дозах вдається завагітніти, але матка може втратити здатність розширюватися до необхідного розміру. В такому випадку існує високий ризик викидня або передчасних пологів. Тому перед зачаттям рекомендується проконсультуватися з перинатологом – фахівцем з ведення ускладнених вагітностей.
Операція
Під час хірургічного втручання можливе пошкодження або видалення органів репродуктивної системи (матки або яєчників), що впливає на здатність до запліднення або виношування дитини.
Опромінення області голови та операції на головному мозку можуть порушити функції гіпофіза. Ця залоза синтезує гормони, що активують дозрівання яйцеклітин та овуляцію. Вирішити проблему допоможуть гормональні ліки.
Вплив терапії на чоловіків
У чоловіків лікування раку може вплинути на здатність:
- виробляти сперматозоїди;
- синтезувати гормони, що активують вироблення статевих клітин;
- до ерекції або еякуляції (внаслідок пошкодження кровоносних судин та нервів).
Безпліддя, що виникло після лікування, може бути постійним та тимчасовим.
Ступінь впливу на репродуктивну функцію залежить від декількох факторів:
- стану статевої системи до початку лікування;
- загального стану здоров’я;
- віку чоловіка;
- типу та схеми проведеної терапії;
- використаних препаратів;
- виду операції;
- дози опромінення;
- ділянки, що піддається впливу.
Сильно збільшується ризик виникнення безпліддя при трансплантації кісткового мозку, так як призначають підвищені дози хіміопрепаратів.
У деяких випадках втрачена здатність до вироблення сперматозоїдів може протягом 1-3 років (іноді і пізніше) частково або повністю відновитися. Точно сказати, у кого репродуктивна функція нормалізується, неможливо.
Хіміотерапія
Протипухлинні препарати токсично діють на клітини, які швидко розмножуються. В їх число входять не тільки ракові клітини, а і тканини яєчка. При пошкодженні орган втрачає здатність виробляти сперматозоїди.
До того ж під впливом хіміотерапії можливо:
- зменшення кількості сперми;
- погіршення здатності сперматозоїдів до запліднення;
- зниження концентрації тестостерону (чоловічого гормону).
Радіотерапія
Променева терапія тазових органів може порушувати роботу статевої системи та приводити до безпліддя. Хоча сучасні апарати максимально прицільно направляють опромінення, але все ж не завжди вдається уникнути негативної дії на яєчка.
При опроміненні яєчок вже при дозі в 4 Грея відбуваються незворотні зміни у процесі сперматогенезу.
Операція
Під час хірургічного лікування може проводитися повна або часткова резекція статевих органів (пеніса, яєчок, простати). У деяких випадках при оперуванні тазової області можливе травмування нервів, що іннервують статевий член. В результаті втрачається здатність до ерекції або еякуляції.
Імунотерапія та таргетна терапія
Використовувані препарати прицільно діють на пухлину, не зачіпаючи здорові клітини. Але у деяких випадках виникають побічні реакції, вплив яких на репродуктивну функцію вимагає додаткового вивчення.
Гормональна терапія
Під впливом гормональних препаратів можливі зниження лібідо, проблеми з ерекцією, зменшення числа сперматозоїдів в еякуляті. Але після закінчення лікування зазвичай всі функції нормалізуються.
Вплив раку на репродуктивну функцію
У деяких випадках причиною безпліддя може стати не протипухлинне лікування, а рак (або локальні метастази) статевих органів (матки, яєчників, яєчка, простати) або надниркових залоз.
Злоякісні пухлини можуть здавлювати статеві органи, порушуючи їх функції. Також вони виділяють активні речовини, що впливають на функціонування репродуктивної функції, та змінюють гормональний фон, що може стати причиною безпліддя.
Як зберегти фертильність
Щоб уникнути ризику безпліддя, рекомендується перед початком лікування зберегти свій генетичний матеріал шляхом кріоконсервації.
Якщо після проходження протипухлинного лікування природне зачаття неможливо, то вирішити проблему вдасться за допомогою:
- внутрішньоматкового осіменіння;
- екстракорпорального запліднення;
- використання власних заморожених або донорських сперматозоїдів, яйцеклітин або ембріонів;
- сурогатного материнства;
- усиновлення (удочеріння).
Вагітність після лікування
Після лікування можна оцінити репродуктивну здатність, звернувшись до ендокринолога-репродуктолога. Але подібне обстеження бажано проводити не раніше, ніж через рік, щоб дати можливість організму відновитися.
Ретроспективна оцінка 4699 дітей, чиї батьки лікувалися від раку, показала наявність вад розвитку у 2,7% малюків, що відповідає нижній межі норми.
При проходженні терапевтичного курсу зачаття категорично протипоказано через високі ризики важких порушень у плода. Планувати вагітність рекомендується не раніше, ніж через рік після завершення лікування.
Примечание!
Информация, размещенная в этом материале, предоставляется в ознакомительных целях. Установление показаний к лечению и назначение противоопухолевых препаратов может делать исключительно лечащий врач. Обязательно проконсультируйтесь с врачом!