Серед безлічі факторів, що сприяють розвитку раку, лідируюче місце займає тютюн.
Причиною 30% всіх випадків захворювання на рак і смертей від нього є куріння.
Ризик розвитку злоякісних пухлин прямо пропорційно залежить від кількості щоденно викурених сигарет, віку появи шкідливої звички та загального «стажу».
Для людей, які кожен день викурюють більше 25 сигарет, ризик виникнення раку в 30-40 разів вище, ніж для тих, хто не курить.
Перш ніж проявити себе, канцерогени накопичуються в організмі протягом декількох десятків років. Якщо кинути палити, то вони поступово виводяться з організму, завдяки чому різко знижується ймовірність онкозахворювань.
Згідно зі статистикою, в ХХ столітті від куріння померло 100 мільйонів чоловік. За прогнозами ВООЗ, в XXI столітті цей показник досягне мільярда.
Етіологічний зв’язок куріння і онкозахворювань
Експерти ВООЗ обґрунтували зв’язок куріння з 12 видами онкозахворювань. Найчастіше у курців рак уражує легені, гортань, глотку, стравохід, ротову порожнину, трохи рідше – підшлункову залозу, сечовий міхур, шийку матки, шлунок, печінку, нирки, кишечник. Крім перерахованого, куріння значно погіршує прогноз при мієлоїдному лейкозі.
При кожному затягуванні курець вдихає близько 10 000 різних хімічних сполук, 60% з яких належать до канцерогенів.
У їх число входять бензол, бутадієн, ацетальдегід, формальдегід, N-нітрозаміни, радіоактивні елементи (свинець, полоній, радон, цезій, вісмут). Вони пошкоджують програму ДНК, провокуючи мутації в клітинах. У результаті вона втрачає здатність контролювати процеси клітинної диференціації і проліферації – клітини стають некерованими, починають безконтрольно ділитися, що призводить до формування злоякісних пухлин.
Серед безлічі видів онкології легень особливо часто у курців діагностують дрібноклітинний і плоскоклітинний рак.
У курців найбільш високий ризик розвитку раку органів дихання, через те що вони безпосередньо контактують із димом. Інші органи не піддаються прямому впливу диму, але їх слизові оболонки накопичують канцерогени, що викликають мутації у клітинному геномі.
Кожен десятий курець помирає від раку легень.
Нікотин не належить до канцерогенів, але викликає залежність і негативно впливає на серцево-судинну систему. До того ж він блокує засвоєння вітаміну С, чим пригнічує захисні функції організму. В результаті імунна система перестає контролювати мутовані клітини, втрачає здатність їх розпізнавати і знищувати, що призводить до росту злоякісних пухлин.
Значно посилюється негативний вплив токсичних речовин, що містяться у сигаретному димі, при спільному впливі. Хром посилює зв’язки канцерогенів із молекулами ДНК, підвищуючи ризик серйозних пошкоджень. Нікель і миш’як впливають на механізми відновлення пошкоджених молекул, що підвищує ймовірність їх озлокачествлення. Акролеїн і формальдегід знищують війки на епітелії, які очищають дихальні шляхи від токсичних речовин. До того ж куріння посилює канцерогенну дію алкоголю та інших негативних факторів
Сигарети з фільтром дещо зменшують (хоча не виключають) ризик захворіти на рак легенів, але ймовірність розвитку інших видів ракових пухлин залишається незмінною.
Існує гіпотеза, що при переході від міцних цигарок на полегшені та на сигарети з товстим фільтром підвищується ризик виникнення периферичного раку легенів, виявити який на ранніх стадіях достатньо важко.
У людей, що курять сигари і трубки, злоякісні пухлини у легенях і сечовому міхурі утворюються рідше, ніж у тих, хто використовує сигарети. Але у них збільшується ймовірність інших видів онкології: при палінні трубки – раку губи, а при курінні сигар – раку ротової порожнини.
Жувальний і нюхальний тютюн не містить канцерогенів, що утворюються при горінні сигарет. Але до його складу входять тютюноспецифічні N-нітрозаміни (ТСНА), що сприяють формуванню злоякісних новоутворень.
Жувальний і нюхальний тютюн не містить канцерогенів, що утворюються при горінні сигарет. Але до його складу входять тютюноспецифічні N-нітрозаміни (ТСНА), що сприяють формуванню утворенню злоякісних новоутворень.
Статистика ВООЗ свідчить, що кожні вісім секунд на нашій планеті помирає одна людина, що палить. Куріння можна порівняти із рулеткою – неможливо вгадати, яка сигарета зробить смертельний «постріл».
У 2011 році вчені проаналізували інформацію про 346 000 померлих онкохворих, а в 2017-2018 роках дослідили 1 020 курців, що проходили диспансеризацію.
У 85% випадків причиною раку легенів є куріння.
Результати досліджень показали кореляцію між тютюнопалінням і різними видами злоякісних пухлин:
- порожнини рота – 92%;
- легень – 85%;
- гортані, стравоходу – 80%;
- нирок, сечового міхура – 50%;
- підшлункової залози – 30%;
- печінки – 24%;
- колоректальний рак – 10%.
Кальян і рак: чи є зв’язок
Багато людей вважають кальян безневинною розвагою. Його курять вдома для зняття стресу і на дружніх вечірках, щоб розслабитися і приємно провести час.
Один сеанс кальяну можна порівняти з викурюванням пачки сигарет.
Поширена думка, що дим, проходячи через воду, очищається від шкідливих речовин. Але ця думка помилкова. Дим, що утворюється при курінні кальяну, по токсичності не поступається сигаретному. У ньому міститься 27 канцерогенів. До того ж при палінні кальяну збільшується ризик інфікування папіломавірусом, який часто «мешкає» у кальянній трубці, що підвищує ризик раку ротової порожнини.
При курінні сигарет дим надходить тільки у верхню частину легенів, а при використанні кальяну – повністю заповнює органи.
Вейпинг, електронні прилади вживання нікотину, їх вплив на онкологію
Останнім часом курцям у якості безпечної альтернативи сигарет пропонують електронні пристрої. Чи дійсно вони безпечні чи це тільки рекламні хитрощі виробників?
Електронні пристрої для куріння надходять у продаж у широкому асортименті. Але, незважаючи на величезну різноманітність, їх можна розділити на 2 групи: вейпи і системи нагрівання тютюну (HTP).
При використанні вейпа рідка курильна суміш перетворюється у пар. Вейпинг – процес вдихання утвореного пару.
HTP нагрівають тютюн, виробляючи пар. Серед них найвідоміші системи – iQos (Айкос), Glo (Гло), Ploom (Плум), Lil SOLID (Ліл Солід).
Виробники ЕСДН стверджують, що, завдяки відсутності горіння, при палінні вейпа не утворюються токсини. Але вони замовчують про те, що абсолютно нешкідливі речовини (пропіленгліколь і гліцерин) при спільному використанні та під впливом високої температури перетворюються у небезпечні канцерогени – формальдегід, бензопірен, акролеїн.
Проведені на мишах досліди підтвердили, що електронні сигарети пошкоджують ДНК у клітинах легенів і сечового міхура, що підвищує ризик онкозахворювань. Аналогічні результати показали клітинні культури легенів і сечового міхура, взяті у людей.
Вчені довели, що вплив електронних сигарет можна порівняти із впливом токсинів, що утворюються на шкідливих виробництвах.
В аерозолі систем нагрівання тютюну на 90-95% менше шкідливих речовин, ніж у тютюновому димі, але це не означає, що він на 90-95% безпечніший. Науково підтверджено, що айкос провокує рак ротової порожнини. При нагріванні тютюну до високих температур (300 градусів) утворюються канцерогени – лакриматор, акролеїн, ацетальдегід, формальдегід.
Виробники електронних сигарет стверджують, що їхні вироби допомагають кинути палити. Але це міф. Більшість курців одночасно користуються електронними і звичайними сигаретами. До того ж вейпи самі здатні викликати нікотинову залежність, хоча і менш виражену.
Багато лікарів підтверджують, що шкідливість електронних сигарет менша, ніж звичайних, але цей факт не виключає ризику розвитку раку.
З’явилися електронні сигарети зовсім недавно, через що їх дія на організм людини погано вивчена. Щоб оцінити можливі ризики, необхідні довгострокові дослідження. Але вже перші отримані результати дають підставу вченим стверджувати, що безпечних форм куріння не існує.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!