Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
0%
0%
Для повноцінної роботи на сайті, будь ласка, переверніть планшет в альбомний режим.
Браузер не підтримується

Ви використовуєте застарілий браузер. Будь ласка, оновіть ваш браузер, щоб переглядати сайт.

ПОДІЛИТИСЯ
16 грудня 2020
Для пацієнтів

Канцерогенез – фактори і механізми. Профілактика

Канцерогенез

Канцерогенез (онкогенез) – процес накопичення мутацій, що сприяють зародженню та розвитку ракових пухлин.

Провокуючі фактори

Канцерогенами називають агенти, які провокують незворотні зміни в геномі. Вони «зламують» програму, «записану» в ДНК, викликаючи збої у функціонуванні клітин, що може привести до розвитку раку.

Всі відомі канцерогени можна розділити на 2 групи: зовнішні, або екзогенні та внутрішні, або ендогенні.

Зовнішні фактори

Екзогенні канцерогени поділяють на кілька видів:

  • Механічні

У цю групу входять травми, але їх дія вважається умовною. Травматичні пошкодження здатні призвести до розвитку пухлини тільки при неодноразовому помірному впливі на рубці.

  • Хімічні

Більшість хімічних канцерогенів мають органічне походження. Їх можна розділити на 2 групи: справжні канцерогени і промотори.

Справжні канцерогени впливають на структуру клітин, викликають незворотні зміни і спричинюють канцерогенез. Найпоширеніші хімічні канцерогени – вінілхлорид, епоксиди, лактони, формальдегід, миш’як, кадмій, бензол, бензопірен, пероксиди. Особливу небезпеку становлять діоксини, які утворюються при різних виробничих процесах і мають здатність посилювати дію інших токсичних речовин.

Промотори сприяють проліферації (розростанню) тканин, загальмовують процес клітинної загибелі та порушують клітинну взаємодію. Щоб з’явилося злоякісне новоутворення, вплив має бути тривалим. Якщо промотор перестане впливати на клітини, то пухлина не утвориться. У цю групу входять пестициди, нітрати, нітрити, азбест, циклоспорин.

  • Фізичні

До фізичних канцерогенів належать:

фізичних канцерогенів

  • радіоактивні речовини;
  • іонізуюче випромінювання (альфа -, бета - і гамма-випромінювання, рентгенівські промені) – при перевищенні допустимих норм сприяє формуванню пухлин;
  • ультрафіолетові промені – заподіюють рак шкіри, підвищену небезпеку становлять для людей зі світлою шкірою;
  • мікрохвильове випромінювання – деформує молекули продуктів, через що вони змінюють склад крові (знижують концентрацію гемоглобіну і підвищують вміст лейкоцитів).
  • Біологічний

Деякі віруси, проникаючи в організм людини, викликають зміни в генотипі. До найнебезпечніших онкогенів належать ретровіруси, папіломавіруси, вірус гепатиту В, вірус Епштейна-Барр, ВІЛ.

Крім вірусів, канцерогенами є бактерії Helicobacter pylori і паразитичні черви роду Opisthorchis, а також афлатоксини, що продукуються грибками Asparagilis flavus і Asparagilis parasiticus (поселяються на продуктах, які неправильно зберігаються).

Внутрішні фактори

Істотно підвищують ризик формування злоякісного новоутворення:

  • Спадкова схильність

Якщо батьки хворіли на рак, то у дітей ймовірність утворення ракової пухлини збільшується в кілька разів (для раку грудей – в 10-15).

  • Імунодепресія

В організмі постійно відбуваються мутації, в результаті яких можуть утворюватися злоякісні пухлини. Імунна система розпізнає і знищує атипові клітини. Але при імунодепресивних станах імунітет не справляється зі своєю роботою, що призводить до розвитку раку.

  • Зміна гормонального фону

При надлишку деяких гормонів (естрогенів, андрогенів, гормону росту) створюються сприятливі умови для розвитку гормонозалежних ракових пухлин.

  • Хронічні запалення і проліферативні процеси

Подібні стани сприяють утворенню злоякісних новоутворень.

  • Літній вік

В організмі постійно відбуваються генетичні зміни, які з часом накопичуються і закріплюються. Отже, чим довше людина живе, тим вище ймовірність «накопичення» необхідних мутацій для розвитку раку.

Сучасні теорії

Існує 3 теорії онкогенезу:

теорії онкогенезу

  • Мутаційна (загальноприйнята). У геномі клітини відбуваються мутаційні зміни. Поступово вони закріплюються, що сприяє утворенню пухлини.
  • Епігеномна. Зміни в структурі генома відсутні, але змінюється генна активність – активації піддаються ті гени, які повинні бути деактивовані.
  • Вірусно-генетична. Вірус проникає в молекулу ДНК і «переписує» інформацію, провокуючи необмежений поділ клітин.

Механізм канцерогенезу

Ракова пухлина у своєму розвитку проходить 3 етапи:

Ракова пухлина

  1. Ініціація (трансформація)

Під впливом канцерогенів поступово накопичуються мутації в гені, відповідальному за розмноження клітин. В результаті відбуваються стійкі зміни в клітинному геномі – початково нормальні клітини набувають здатності до необмеженого розмноження через порушення процесів проліферації і диференціювання.

Також вченим вдалося встановити, що ДНК нормальних клітин містить ділянку, яка за нуклеотидним складом відповідає онкогену вірусів. Ця ділянка (вона отримала назву протоонкогена) в здорових клітинах неактивна. Під впливом канцерогенів вона може активуватися – перетворюватися в клітинний онкоген, характерний для пухлин. В результаті починають синтезуватися онкобілки, і нормальна клітина трансформується в пухлинну.

  1. Промоція (активізація)

Трансформовані (ініційовані) клітини можуть роками залишатися неактивними, а потім під впливом додаткових канцерогенів відбувається стимуляція клітинного поділу – клітини виходять з-під контролю і починають інтенсивно розмножуватися.

  1. Прогресія

Промотовані атипові клітини переходять у фазу нерегульованого росту. Вони збираються в колонії, утворюючи пухлинний вузол. Подальший поділ сприяє росту пухлини, інвазії в сусідні тканини і метастазуванню у віддалені органи.

Профілактика

Злоякісна пухлина не може утворитися відразу ж після контакту з канцерогеном. Щоб вона сформувалася, необхідно, щоб накопичилися пошкодження в ДНК, які спровокують збої в програмах диференціювання і проліферації.

Латентний період (час від початку генетичних мутацій до клінічного прояву хвороби) може тривати від 10 до 20 років.

Встановлено, що онкогенний ефект прямо пропорційний дозі иа тривалості дії канцерогенів. Отже, чим довше і в більшій дозі канцерогенна речовина буде надходити в організм, тим швидше утворюється пухлина. Якщо ж знизити дозування канцерогенів і тривалість їх впливу на організм, то можна істотно продовжити латентний період і звести до мінімуму ризик виникнення раку.

Як же попередити онкогенний вплив на організм? Перш за все, необхідно зміцнювати імунітет. Імунна система здорової людини легко розпізнає і знищує мутовані клітини. Доведено, що у людей з ослабленим імунітетом рак діагностують в десятки разів частіше, ніж у тих, хто має міцне здоров’я.

Звичайно, уникнути впливу канцерогенів на організм не вдасться. Але цілком можливо обмежити дозування і тривалість їх впливу.

Щоб досягти бажаної мети, слід:

 вплив канцерогенів

  • виключити з раціону продукти з сумнівним походженням і низькою якістю, а також ті, що містять харчові добавки у високих концентраціях;
  • обмежити вживання копченостей, страв, приготованих на відкритому вогні, продуктів, що містять консерванти;
  • не пересмажувати їжу;
  • постійно міняти масло для смаження;
  • кинути палити, в тому числі електронні сигарети;
  • відмовитися від спиртних напоїв або хоча б звести до мінімуму їх вживання.

Щоб своєчасно помітити та усунути патологічні зміни в організмі, рекомендується щорічно проходити профілактичні огляди.

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

Автор: Оксана Співакова, лікар рентгенолог, менеджер напрямку «Онкологія», Центр персоналізованої фармації «Хемотека»


Зареєструйтесь для того щоб оцінити та використовувати всі переваги сервісу «Хемотека».
зареєструватися