Причини утворення злоякісних пухлин та їх симптоматику вивчає онкологія. Вона ж займається розробкою методів діагностики, лікування та профілактики ракових захворювань. Ця наука має довгу історію, що почалася у далекому минулому.
Серед безлічі причин смертності лідируюче положення займає рак.
Події до нашої ери
Вченим вдалося з’ясувати, що одним з найдавніших захворювань є рак. Останні дослідження показали, що раком хворіли навіть динозаври, які жили на нашій планеті мільйони років тому. Ймовірно, від онкозахворювань страждали і стародавні ссавці, але докази поки що не виявлені.
Достовірно відомо, що від раку помирали стародавні єгиптяни. Завдяки розвиненому мистецтву поховання, їм вдавалося зберігати не тільки муміфіковані тіла, але і внутрішні органи, які змогли дослідити сучасні вчені.
У медичних трактатах Стародавнього Китаю, Індії та Вавилону є згадки про невиліковні хвороби, при яких у різних частинах тіла з’являлися пухлини.
Першим термін «рак» ввів Гіппократ. При дослідженні молочної залози однієї із пацієнток він виявив пухлину, що нагадувала членистоноге, а судини, які підходили до нього, були схожі на клешні. Тому «батько медицини» назвав виявлене новоутворення «karkinos», що в перекладі з грецької означає «рак».
Перші методи лікування раку
Крім Гіппократа, лікувати рак намагалися Цельс і Гален. Але через відсутність знань про механізм розвитку канцерогенного процесу єдиним методом боротьби з підступним захворюванням було видалення, яке не завжди виявлялося ефективним.
У 1000-1500 роках нашої ери для знищення злоякісних пухлин стародавні лікарі розробляли різні способи. Вони припікали неоплазії, використовували настої трав, ампутували кінцівки, радили пацієнтам відмовитися від сильних хвилювань, хмільних напоїв, гарячої, пряної та гострої їжі. Але одужати вдавалося тільки деяким хворим.
Основні відкриття
Вперше дослідити патологічні явища, що відбуваються при ракових пухлинах, вдалося після винаходу мікроскопа у 1590 році.
Наприкінці XVIII століття вчені встановили, що канцерогенами служать бензпірен та інші поліциклічні ароматичні вуглеводні. У наш час виявлені й інші канцерогенні речовини.
У середині XIX століття удосконалили мікроскоп, що дозволило уточнити механізм розвитку раку та дослідити клітинну будову злоякісних пухлин. У цей же час стала активно розвиватися патологічна анатомія.
У 1875 році були закладені основи експериментальної онкології. Ветеринар Новинський М. А. вперше трансплантував ракові пухлини від собак цуценятам.
У 1889 році Рудольф Людвіг Карл Вірхов розробив теорію клітинної патології. Відповідно до неї, пухлини можуть утворюватися у результаті травм та інших механічних пошкоджень. У цей же час виникли теорії про вірусне походження раку. Пізніше виявили канцерогенну дію рентгенівських променів, ультрафіолету, радіоактивних речовин.
У 1893 році було помічено розсмоктування пухлин під впливом лихоманки, що дало початок використанню гіпертермії (високих температур) для знищення пухлин.
У 1903 році в Москві відкрили інститут імені Морозових для лікування пухлин – першу онкологічну установу в Росії. Пацієнтам, крім операції, призначали медикаментозну та променеву терапію.
У 1910 році Петров М.М. (батько російської онкології) детально та з високою точністю описав передракові стани.
У 1932 році А. Лакассань дослідним шляхом довів можливість формування деяких пухлин під впливом естрогенних гормонів.
У 1933 році заснований Міжнародний протираковий союз.
У 1966 році для лікування раку грудей вперше використали фотодинамічну терапію.
Успіхи у діагностиці раку
У 1879 році для визначення характеру (злоякісного або доброякісного) пухлин стали використовувати біопсію.
У 1913 році для виявлення раку грудей стали проводити мамографію.
У 1945 році виявлено онкомаркери, завдяки чому стали робити аналіз крові на наявність цих речовин.
У 1948 році МОЗ СРСР видав наказ про обов’язкові профогляди населення для виявлення пацієнтів з високим ризиком онкології.
У 1958 році для діагностики пухлин стали використовувати ультразвукове дослідження.
У 1972 році відкрили комп’ютерну, в 1973 році – магнітно-резонансну, а в 1975 році – позитронно-емісійну томографію.
Лауреати Нобелівської премії в області онкології
У 1912 році А. Каррель отримав Нобелівську премію за розробку методу культури тканин.
У 1984 році німецький вчений Г. Келер, англійський С. Мільштейн та данський Н. Єрне були удостоєні Нобелівської премії за відкриття методу моноклональних антитіл, а у 1990 році вчений з США Д. Томас отримав таку ж нагороду за першу трансплантацію кісткового мозку.
У 1992 році професор Стенфордського університету (США) Джон Адлер спільно з представниками Schonberg Research Corporation Расселом та Пітером Шонбергами створили кіберніж – унікальну радіохірургічну систему для лікування пухлин.
У 2001 році Нобелівської премії удостоєний У. Ноулз спільно з співавторами, які розробили технологію синтезу протипухлинних ліків на базі хіральних молекул.
У 2002 році лауреатами Нобелівської премії стали С. Бреннер та співавтори за відкриття генів, які контролюють апоптоз (запрограмовану клітинну смерть).
У 2016 році Нобелівською премією нагороджений японський учений Йосінорі Осумі, який відкрив процес аутофагії (розсмоктування відпрацьованих органел) та розшифрував його механізм. Порушення аутофагії провокує утворення пухлин, розвиток цукрового діабету та хвороби Паркінсона. Передбачається, що докладне дослідження процесу дозволить управляти оновленням клітинних структур та ефективно лікувати різні захворювання.
У 2018 році Нобелівську премію отримали вчені Тасуку Хондзе та Джеймс Еллісон, які виявили «чекпоінти» – молекули, що блокують активність Т-лімфоцитів. Завдяки здатності впливати на чекпоінти раковим клітина вдається уникати імунної відповіді. Пізніше були створені чекпоінт-інгібітори – ліки, які вже почали застосовувати у хіміотерапії.
Сучасні досягнення в онкології та перспективи
Зараз при лікуванні раку використовують різноманітні методи: хірургічне втручання, хіміотерапію, радіотерапію (у тому числі контактну – брахітерапію), імунотерапію, трансплантацію стовбурових клітин. При проведенні операцій широко застосовують ендоскопію та інші малоінвазивні методики, а у європейських країнах та Ізраїлі – робототехніку.
Незважаючи на отримані обширні знання в області онкології, вчені та лікарі не зупиняються на досягнутому, а активно продовжують дослідження. Вони сподіваються, що незабаром вдасться повністю перемогти рак.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!