Фіброаденома – доброякісна пухлина, яка походить із сполучної тканини, що локалізується у молочних залозах, одна з форм вузлової мастопатії. Найчастіше зустрічається у 25-45-річних жінок.
Діаметр новоутворення може варіювати від декількох міліметрів до 5 сантиметрів. У вагітних жінок часто спостерігається ріст фіброаденоми, а під час статевого дозрівання можливе спонтанне зникнення неоплазії. Інколи пухлина може малігнізіуватися.
Класифікація
Відомо 4 гістологічних типи фіброаденоми:
- Інтраканалікулярна. Утворюється зі сполучної тканини, проростає у молочні проток. Пальпується як пухке утворення з нерівними краями.
- Периканалікулярна. Фіброзно-залозиста структура, що розростається навколо молочних протоків. Зустрічається у вагітних жінок та у дівчат у пубертатний період. Лікується медикаментами.
- Змішана. Містить сполучні та фіброзно-залозисті тканини, локалізується у молочних протоках.
- Листоподібна, або філоїдна. Належить до прикордонних пухлин. Характеризується швидким ростом, великими розмірами (4-5 сантиметрів у діаметрі) та високим ризиком малігнізації. Найчастіше утворюється у клімактеричний період.
У 10% випадків листоподібна фіброаденома перероджується у саркому.
Згідно з іншою класифікацією пухлини ділять на:
- Незрілі – діагностуються у дівчаток. Фіброзні вузли легко видаляються, через те що не мають капсули.
- Зрілі – утворюються у жінок старше 25 років. Мають щільну структуру, погано піддаються медикаментозній терапії.
Причини патології
Ученим досі не вдалося визначити точних причин хвороби.
Відомо, що істотно підвищують ризик утворення пухлини:
- спадкова схильність;
- порушення гормонального балансу;
- травми грудей;
- безконтрольний прийом гормональних препаратів;
- часті аборти;
- тривала інсоляція;
- надлишкова вага;
- постійні стреси.
Головний фактор, що сприяє появі та росту фіброаденоми – гормональний збій (підвищення рівня естрогену та дефіцит прогестерону), викликаний ендокринними захворюваннями. Помічено, що при порушенні функціонування щитовидної залози у половині випадків відбуваються патологічні зміни у молочних залозах.
Симптоми хвороби
На початкових стадіях пухлина нічим не проявляє себе та непомітна при пальпації. Згодом вона збільшується у розмірах, може викликати біль та напругу в грудях у другій половині менструального циклу. У деяких випадках посилюється чутливість сосків, через що неприємні відчуття виникають навіть при контакті з одягом. При великих розмірах пухлини можливе збільшення або деформація грудної залози.
Якщо неоплазія розташовується біля соска, то можуть проявлятися додаткові ознаки: виразки на ореолі, прозорі безбарвні виділення.
При злоякісному переродженні фіброаденоми шкіра грудей змінює колір, сосок покривається тріщинами, виділення стають каламутними або кров’яними.
Діагностика
На первинному прийомі мамолог вислуховує скарги пацієнтки, вивчає анамнез хвороби, пальпує груди. У разі фіброаденоми при пальпації прощупується рухливе овальне або кругле ущільнення з добре вираженими контурами.
Потім лікар направляє жінку на ультразвукове дослідження для визначення локалізації, структури та розмірів пухлини. При необхідності з’ясувати давність появи ущільнення проводять мамографію. З часом фіброаденома просочується солями кальцію, завдяки чому добре візуалізується на рентгенівському знімку.
Якщо з’являються підозри на малігнізацію пухлини, то лікар рекомендує жінці зробити біопсію з подальшим цитологічним аналізом.
Методи лікування
При виборі способу лікування мамолог враховує тип, розміри та давність утворення пухлини. Найчастіше видаляють фіброаденому використовуючи хірургічні або малоінвазивні техніки. Попередньо слід визначити та усунути причину патології, щоб уникнути повторного утворення неоплазії.
Показаннями до операційного видалення пухлини служать:
- листоподібна форма неоплазії, яка пов’язана з високим ризиком переродження у саркому;
- швидкий ріст новоутворення, що не припиняється при прийомі медикаментів;
- косметичні дефекти;
- планування вагітності.
При фіброаденомі проводять 2 типи операції:
- Енуклеація (вилущування). Показана тільки при доброякісних утвореннях. Лікар робить розріз та розсовує навколишні тканини, після чого «вилущує» пухлину з капсули.
- Секторальна резекція. Виконують при швидкому збільшенні розмірів неоплазії. Пухлину видаляють разом з навколишніми тканинами, щоб уникнути рецидиву.
При невеликих (3-3,5 сантиметрів у діаметрі) фіброаденомах можливе використання малоінвазивних безопераційних методик:
- кріодеструкція – пухлину заморожують шляхом введення аргону, що призводить до її відмирання;
- лазеротерапія – ущільнення випалюють лазерними променями;
- високочастотна абляція – новоутворення руйнують радіохвилями, а потім видаляють через невеликий розріз;
- ехо-терапія – на неоплазію направляють ультразвук.
По можливості хірурги надають перевагу малоінвазивним способам, через те що вони не вимагають загального наркозу та госпіталізації, дозволяють уникнути сильного травмування та кровотеч, забезпечують швидку реабілітацію та відмінний косметичний ефект.
У деяких випадках рекомендовано медикаментозне лікування та динамічне спостереження за фіброаденомою:
- при невеликих неоплазіях (до 2 сантиметрів), несхильних до подальшого росту;
- при множинних пухлинах (через високий ризик рецидивів).
Профілактика
Щоб звести до мінімуму ризик виникнення фіброаденоми, рекомендується:
- вести здоровий спосіб життя;
- дотримуватися збалансованого раціону, що забезпечує організм всіма необхідними вітамінами та мінеральними елементами;
- правильно підбирати бюстгальтер;
- жити повноцінним статевим життям;
- годувати дитину грудьми;
- регулярно (2 рази на рік) проходити профілактичні огляди та робити УЗД.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!