Доброякісні пухлини – види і класифікація

Доброякісні пухлини – утворення, клітини яких набули здатність до неконтрольованого росту, але не втратили здатності до диференціації.

Характерні особливості доброякісних утворень – повільний ріст, відсутність проростання у навколишні тканини та метастазування.

Стадії пухлинного росту

Доброякісна пухлина проходить кілька стадій:

• Ініціація (індукція)

Під впливом несприятливих факторів у клітинному ДНК відбуваються мутації. При цьому змінам можуть піддаватися два гени. Мутації в одному з генів надають клітині безсмертя, а мутації в іншому – роблять розмноження безконтрольним. Якщо мутує один ген, то утворюється доброякісна пухлина, а якщо обидва, то злоякісна.

• Промоція

Мутовані клітини активно розмножуються. Ця стадія може тривати від декількох днів до десятків років, при цьому симптоматика відсутня. У деяких випадках пухлину знаходять тільки при розтині після смерті. Зазвичай не вона служить причиною смерті.

• Прогресія

Стрімко збільшується число мутованих клітин, що сприяє росту пухлини. Хоча доброякісне новоутворення не загрожує життю, але воно може здавлювати прилеглі органи, порушуючи їх функціонування і викликаючи неприємну симптоматику. Деякі доброякісні пухлини здатні до малігнізації.

Класифікація

Залежно від гістологічної будови (з якої тканини сформувалися) доброякісні пухлини поділяють на кілька різновидів:

• Фіброма (фібробластома)

Утворюється зі сполучної волокнистої тканини, містить веретеноподібні клітини, кровоносні судини і волокна. Буває твердою та м’якою. Може розвиватися у різних органах. Але найчастіше зустрічається у матці, яєчниках, грудних залозах. Досить поширена і підшкірна фіброма.

Якщо до складу пухлини, крім сполучної тканини, входять й інші, то її називають фіброміомою, фіброліпомою, фіброаденомою.

• Епітеліома

Розвивається із плоскоклітинного епітелію шкіри або слизових оболонок. Відомо 3 різновиди епітеліоми: базальноклітинна (базаліома), аденоїдна кістозна (трихоепітеліома) і спіноцелюлярна (плоскоклітинний рак). До доброякісних утворень належить тільки базаліома.

• Ліпома

За структурою аналогічна жировій тканині, через що її часто називають жировою пухлиною. Ліпома болюча та здатна виростати до величезних розмірів. Характерна риса – наявність капсули.

Зазвичай ліпома локалізується на поверхні шкіри. Але може розвиватися і всередині органів. У таких випадках, розростаючись, становить серйозну загрозу для здоров’я.

Якщо всередину пухлини проростають кровоносні судини, то її називають ангіоліпомою.

• Хондрома

Має горбкувату структуру, складається із хрящової тканини. Буває одиночною та множинною. Росте дуже повільно, зазвичай нічим не проявляє себе.

• Остеома

Формується із кісткової тканини. Є вродженою патологією – утворюється внаслідок неправильної закладки скелета в ембріональному періоді. Буває одиночною і множинною. Дуже рідко озлоякіснюється. Симптоматика розвивається при великих розмірах пухлини.

• Остеохондрома

Утворюється у кістках, зазвичай біля великих суглобів. Схожа на щільну нерухому шишку.

• Міома

Капсульоване щільне утворення, що розвивається у м’язовій тканині. Схожа на вузол. Буває одиночною і множинною. Найчастіше формується у жіночих репродуктивних органах. Здатна виростати до величезних розмірів.

Якщо новоутворення локалізується у поперечносмугастій тканині, то його називають рабдоміомою, а якщо в гладкій – лейоміомою.

• Ангіома

Формується із кровоносних судин, провокуючи їх розширення. Залежно від типу судин, на яких утворюється, виділяють ангіоми артеріальні, венозні та капілярні. Артеріальні та капілярні новоутворення червоні, а венозні – сині.

Ангіома має вроджений характер. Буває одиночною і множинною (ангіоматоз). Основні місця локалізації – губи, щоки, слизові оболонки ротової порожнини. Зрідка утворюється у внутрішніх органах.

Ангіоми шкіри зазвичай проявляються тільки естетичним дискомфортом. Внутрішні пухлини здатні порушити функціонування різних систем організму. Особливу небезпеку становлять новоутворення, локалізовані у головному мозку, так як можуть викликати тромбоз, крововиливи, епілепсії, менінгіт.

У результаті травмування або під впливом ультрафіолету ангіома може трансформуватися у злоякісну пухлину.

• Гемангіома

Представлена червоною або синьою родимою плямою вродженого характеру з розширеними капілярами. У більшості випадків розташовується на шкірі, зрідка зустрічається на внутрішніх органах.

Зазвичай гемангіома не потребує лікування, досить систематичного лікарського спостереження.

• Лімфангіома

Має вигляд болючої припухлості. Складається із лімфатичних судин. Утворюється у внутрішньоутробному періоді, але продовжує рости і після народження. У більшості випадків поступово ріст і розвиток пухлини зупиняються.

• Гліома

До складу входить нервова тканина. Часто локалізується у головному мозку. Розростаючись, тисне на сусідні тканини, викликаючи серйозні ускладнення: головний біль, запаморочення, розлади мови, зорові порушення, погіршення пам’яті, судоми, параліч. Існує високий ризик малігнізації.

• Невринома

Розвивається в основному на спинних і периферичних нервах, рідше – на черепних. Має вигляд безлічі вузликів різних розмірів. Росте дуже повільно. Досягаючи великих розмірів, може викликати головні болі, часткову глухоту, втрату смаку, двоїння в очах.

• Неврома

Розташовується на різних структурах нервової системи. Викликає больові відчуття. Основні причини невроми – пошкодження або ампутація нерва. Зустрічаються і вроджені пухлини.

Найпоширеніша – неврома Мортона, яка розвивається у ступні.

• Нейрофіброма

Походить із оболонок нервів. Локалізується на голові, шиї, тулубі, кінцівках. Нейрофіброми схожі на плями кольору «кави із молоком». Вони м’які й округлі, безболісні. Можуть досягати величезних розмірів і 10 кілограмів ваги.

• Нейрофіброматоз (хвороба Реклінгхаузена)

Об’єднує безліч нейрофібром і пігментних плям. Характеризується вираженою симптоматикою. Може захоплювати кілька тканин, що ускладнює діагностику.

• Гангліоневрома

Вроджена патологія, яка утворюється із гангліїв (нервових вузлів). Локалізується у головному та спинному мозку, середостінні, заочеревинному просторі. Має вигляд великого щільного утворення. Росте повільно, симптоматика залежить від місця розташування. Існує небезпека переродження у злоякісну пухлину – гангліонейробластому.

• Менінгіома

Локалізується в оболонках головного мозку. Залежно від розташування, розмірів і швидкості росту може супроводжуватися різними симптомами: головними болями, погіршенням зору, м’язовою слабкістю, судомами, змінами особистості.

• Парагангліома (гломусна пухлина)

Утворюється у хромаффінових клітинах, що входять до складу мозкової речовини парагангліїв і надниркових залоз. Має вроджений характер, симптоми проявляються у ранньому віці та залежать від розташування пухлини. Може перероджуватися у злоякісне утворення.

• Папілома

Це найпоширеніший тип доброякісних утворень. Має вигляд сосків або стеблинок на ніжках, містить кровоносні судини. Розвивається з епідермальних клітин. Може локалізуватися на шкірі або на слизових оболонках. Папілому, розташовану на слизових оболонках, називають кондиломою.

Папіломи утворюються при проникненні в організм папіломавірусу, швидко розростаються. Зникають самостійно або видаляються хірургічним шляхом.

• Аденома

Складається із залозистої тканини. У більшості випадків розвивається у простаті. Зустрічається і в інших залозах – молочних, щитовидній, сальних, слинних, гіпофізі.

Аденома гормонозалежна і здатна синтезувати гормони. Характерна риса – повторення форми органу, на якому утворюється. Дуже рідко малігнізується.

• Кіста

Представлена порожниною, часто заповненою рідиною. Не має чітких меж. Може утворюватися у різних органах, найчастіше – в очеревині, головному мозку, кістках, на статевих органах. Буває вродженою і набутою. При невеликих розмірах нічим себе не проявляє. Розростаючись, чинить тиск на прилеглі органи, порушуючи їх функціонування.

Онкологічну настороженість викликає кістома – різновид кісти, що виростає до величезних розмірів і схильна до малігнізації.

• Родимка (невус)

Родимки є у всіх людей. Вони бувають вродженими або з’являються протягом життя. Здатні перероджуватися у меланому – злоякісну пухлину.

Родимки мають чіткі межі і симетричну форму, бувають рожевими, коричневими або чорними, але їх забарвлення завжди рівномірне. Для меланоми характерна наявність декількох кольорів і відсутність чітких меж.

• Тератома

Вроджене утворення, яке містить різні тканини, а також волосся, нігті, фрагменти кишечника та інших органів. Може озлоякіснюватися.

Відмінності доброякісних і злоякісних пухлин

Наочно уявити відмінності між новоутвореннями допоможе таблиця.

Діагностика та лікування

Для діагностики доброякісних утворень, розташованих на шкірі, зазвичай досить візуального огляду. Диференціювати невуси від меланоми дозволить дерматоскопія – огляд шкірного покриву за допомогою дерматоскопа.

Щоб виявити пухлини, розташовані всередині тіла, проводять інструментальну діагностику: ендоскопію, рентгенографію, УЗД, КТ, МРТ. При гормональнозалежних пухлинах роблять аналіз крові на гормони. Якщо з’являється підозра на злоякісний процес, то виконують біопсію та гістологічний аналіз отриманого біоматеріалу, досліджують кров на онкомаркери.

При виборі методу лікування лікар враховує тип пухлини і стадію її розвитку, а також загальний стан пацієнта, наявність інших захворювань.

Профілактика

Щоб запобігти формуванню доброякісних новоутворень, рекомендується вести здоровий спосіб життя:

• раціонально харчуватися;
• займатися спортом;
• своєчасно лікувати ендокринні розлади, запальні захворювання, травми;
• відмовитися від шкідливих звичок.

Важливо регулярно проходити профілактичні огляди. Жінкам необхідно двічі на рік відвідувати гінеколога, а чоловікам – раз на рік андролога або уролога. Якщо ж з’явилася неприємна симптоматика, то знадобиться позапланова консультація.

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!