Рак слинних залоз

Рак слинних залоз – це різновид пухлин, які розвиваються з тканин великих або малих залоз, які виробляють слину. Ці утворення розташовуються у різних місцях ротової порожнини та тканинах ротоглотки. Тому локалізація раку може відрізнятися. У 80% випадків страждають привушні залози.

Зустрічається патологія у людей абсолютно різного віку. Найрідше (4% випадків) у молоді до 20 років. Характерна для обох статей. Точна причина появи невідома. Через малу кількість випадків цей вид онкології слабо вивчений. Вчені припускають, що канцерогенез пов’язаний з:

• курінням;
• харчовими звичками (нестачею в харчуванні свіжих овочів та фруктів);
• надмірним опроміненням (сонячним, рентгенівським);
• дією різних токсинів.

Найчастіше від захворювання страждають люди, в силу професії, які постійно перебувають у контакті з різними шкідливими хімічними сполуками: цементом, азбестом. Негативний вплив має інфікування вірусом Епштейна-Барр.

В цілому захворювання діагностується дуже рідко. Приблизно в однієї людини на 100 тис. населення. Це становить 1% від усіх онкологічних пухлин.

Різновиди раку слинних залоз

Пухлини не тільки мають різні місця локалізації, а й дуже відрізняються за своїм клітинним складом. Виділяють не менше десяти різновидів.

• Ацинозно-клітинна аденокарцинома. Вражає секреторні клітини слизових. Являє собою щільний вузол. Може досягати розміру у 13 сантиметрів, симптоматика при цьому мізерна. Якщо є проростання у сусідні тканини, то прогноз несприятливий.
• Циліндрома. Схожа на біло-жовтий вузол з щільною структурою. Її клітини збираються в утворення циліндричної форми. Пухлина вважається досить агресивною.
• Мукоепідермоїдний рак. Невелика капсула або кіста з в’язкою субстанцією всередині. Складається зі змішаних клітин – епітеліальних та муцинозних (продукуючих слиз). Майже не має симптомів. Зустрічається найчастіше. Має сприятливий прогноз.
• Аденокарцинома. Хворобливе ущільнення з залозистих клітин.
• Базальноклітинна аденокарцинома. Пухлина розвивається з клітин епітелію, зростає дуже повільно протягом 4-6 років не даючи симптомів. Можуть бути множинні осередки. Після лікування часто через кілька років рецидивує.
• Папілярна аденокарцинома. Виростає з клітин залози та видається у ротову порожнину. Схожа на кісту на ніжці.
• Плоскоклітинний рак. Складається з епітеліальних клітин, які не властиві залозистій тканині.
• Онкоцитарний рак. Щільне новоутворення без капсули, яке легко розростається на всі навколишні тканини.
• Рак слинної протоки. Формується з клітин, що вистеляють протоки залози, через які слина надходить у ротову порожнину.
• Рак з плеоформної аденоми. Являє собою перероджену доброякісну пухлину.

Незалежно від виду клітин усі новоутворення слинних залоз тривалий час протікають безсимптомно та можуть виростати до великих розмірів. Більшість людей не ставляться серйозно до появи ущільнень, якщо вони не завдають болю. Саме це є найбільшою помилкою та призводить до пізньої постановки діагнозу.

Основні симптоми раку та його діагностика

Найперший прояв – відчуття присутності стороннього тіла. Оскільки залози знаходяться близько до поверхні ротової порожнини та шкіри, вони добре промацуються та поява вузла або кісти помітна швидко. Навіть якщо власне ущільнення не видно візуально, то можна виявити розвиток асиметрії обличчя. Одна зі щік або ділянка шиї більше виділяються та видаються вперед.

Не всі пухлини на перших стадіях дають больовий синдром, але все ж виключати його не варто. Відчуття болю в шиї, біля вуха або під язиком – це привід зробити КТ.

Вже набагато пізніше, коли є проростання у м’язи та нерви, виникають проблеми з відкриттям рота, ковтанням, втрата чутливості ділянок шкіри на обличчі та голові. Стає важко надути щоки, закрити повіку. Добре помітний перекіс лиця, тому що м’язи з одного боку, де вражений лицевий нерв, не працюють як належить. З’являється підвищена слино- та сльозотеча.

Крім звичайного огляду та аналізу крові лікар обов’язково призначить комп’ютерну томографію, яка дозволить відтворити тривимірне зображення щелепи або позитронно-емісійну томографію. Ці аналізи потрібні, щоб чітко бачити межі пухлини.

Слід знати, що зустрічаються і доброякісні пухлини залози (у 80% випадків). Вони мають багато в чому подібні симптоми. Тому для точної постановки діагнозу обов’язково роблять біопсію. Вона береться тонкою голкою, проводиться без анестезії та не вимагає особливої ​​підготовки. Якщо новоутворення викликає занепокоєння, а КТ показало ураження лімфовузлів, то попередню біопсію можуть не робити, а відразу видалити пухлину та після операції провести вивчення тканин.

Стадії процесу

Стадії онкогенезу схожі з такими у злоякісних структур в інших органах та тканинах.

1. Розмір вогнища до двох сантиметрів – це перша стадія.
2. Розмір пухлини до 4 сантиметрів – друга.
3. Всі пухлини більше 4-х сантиметрів у діаметрі або такі, які вийшли за залозу на сусідні тканини, відносять до третьої стадії.
4. На останньому етапі уражені усі навколишні структури – лицевий нерв, слуховий прохід, шкіра, може відбуватися здавлювання сонної артерії.

Процес має низький ступінь агресивності. Тільки на четвертій стадії відбувається зростання метастазів у лімфатичних вузлах. Віддалені метастази, що поширилися по крові, зустрічаються рідко.

Лікування

Для лікування в основному використовують комбіновану терапію. При цьому роблять операцію, опромінюють та вводять хіміопрепарати.

Під час операції намагаються видалити потерпілий орган повністю, а також прилеглі лімфовузли та жирову тканину. Основна проблема полягає у лицьовому нерві, що проходить через залозу. З хірургічної точки зору вдало, якщо пухлина розташовується у зовнішній частині органу, тоді можна видалити лише одну з часток залози, не торкнувшись нерву.

При поширеному процесі нерв доводиться розрізати. Якщо видаляється його частина, то для збереження рухливості мімічних м’язів видалену ділянку замінюють відрізком іншого нерву. А просто при розрізанні проводять возз’єднання частин. Більш сучасні методики передбачають видалення основної пухлини та збереження капсули утворення на нервах. Залишок злоякісних клітин прибирають у подальшому за допомогою кібер-ножу.

При локалізації в інших місцях ротової порожнини видаляється залоза та частина прилеглих тканин. Після операції зазвичай призначається опромінення. Воно знищує остаточні клітини та захищає від рецидиву. Променева терапія проводиться протягом декількох тижнів курсами по 5 днів. Найчастіше використовують сучасні методики у вигляді тривимірної радіотерапії, коли промені надсилаються до потрібного місця з різних сторін та сходяться в одній точці, де дають найбільший ефект. Хороші результати дає прискорена гіперфракційна терапія, коли сеанси опромінення йдуть по два рази у день.

Хіміотерапія використовується у разі неоперабельних утворень, коли є метастази в інших органах, а також у комбінації з опроміненням після операції.

Прогноз

Найгірші прогнози мають плоскоклітинний рак та циліндрома – виживання до 40%. У всіх інших випадках хворий з раком слинної залози після лікування має всі шанси прожити довге життя. Поріг у 10 років в середньому долає 75% пацієнтів. При виявленні на першій стадії показники вище – більше 90%. Повністю перемогти хворобу на четвертій стадії вдається 40% людей.