Ви використовуєте застарілий браузер. Будь ласка, оновіть ваш браузер, щоб переглядати сайт.
Важливе зауваження!
Слід перевіряти надану тут інформацію. Рішення про застосування певної згаданої тут речовини приймає виключно лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1-30 |
Абіратерону ацетат
|
4 x 250 | - | 120 шт | - | перорально |
| 1-30 |
Преднізолон
|
10 | - | 0 | - | перорально |
| Цикл | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
Примітка:
Абіратерону ацетат: 1000 мг за раз (4 x 250 мг).
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
De Bono J.S. et al., N Engl J Med 364: 1995ff, 2011; Ryan C.J., N Engl J Med 368: 138, 2013.
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1, 8 |
Вінорельбін
|
30 | 0,9% NaCl | 100 мл | 10 хвилин | внутрішньовенно |
| 1-21 |
Гідрокортизон
|
40 (const) | - | 0 | - | перорально |
| Цикл | 1 | ||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
Примітка:
Вінорелбін вводиться швидко внутрішньовенно.
Увага! Тромбофлебіт; загроза некрозу після екстравазації, тому бажане застосування катетера "Port-A-Cath". Після чого 250 мл 0,9% розчину NaCl.
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
Abratt R.P. et al., Ann Oncol 15: 1613ff, 2004.
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1-21 |
Гідрокортизон
|
40 (const) | - | 0 | - | перорально |
| 1 |
Мітоксантрон
|
14 | 0,9% NaCl | 100 мл | 1 година | внутрішньовенно |
| Цикл | 1 | ||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
Примітка:
Гідрокортизон: загальну дозу розділити на 30 мг вранці та 10 мг ввечері.
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
Kantoff P. et al., J Clin Oncol 17: 2506ff, 1999.
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1 |
Доцетаксел
|
75 | 0,9% NaCl | 250 мл | 1 година | внутрішньовенно |
| 1-30 |
Преднізолон
|
2 x 5 мг | - | 0 | - | перорально |
| Цикл | 1 | ||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
Примітка:
Доцетаксел розводять до 0,3-0,74 мг/мл.
Супутня медикація:
Дексаметазон 4 мг орально за 12, 6, 1 годину до прийому Доцетакселу і через 12, 24 та 36 годин після його прийому. У разі відсутності реакції гіперчутливості, дозу Дексаметазону можна знизити до 2x 4 орально в день прийому Доцетакселу.
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
Tannock I.F. et al., N Engl J Med 351: 1501ff, 2004.
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1-30 |
Ензалутамід
|
160 (const) | - | 0 | - | перорально |
| Цикл | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
Примітка:
Ензалутамід (чотири капсули по 40 мг) призначаються орально один раз на добу.
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
Scher H. et al., N Engl J Med 367: 1187ff, 2012.
| Дні терапії | Лікарський засіб | Дозування, мг/м2 | Розчинник | Об'єм (мл / шт) | Час введення | Шлях введення |
| 1 |
Кабазитаксел
|
25 | 0,9% NaCl | 500 мл | 1 година | внутрішньовенно |
| 1-30 |
Преднізолон
|
10 мг (const) | - | 0 | - | перорально |
| Цикл | 1 | ||||||||||||||||||||
| Дні терапії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
Примітка:
Кабазитаксел розводять до 0,1-0,26 мг/мл.
Супутня медикація:
Рекомендовано до прийому Кабазитакселу призначити Дексаметазону 8 мг, Ранітидину 50 мг та Дифенгідраміну 30 мг.
Розведені розчини Кабазитакселу вводять через інфузійні системи без ПВХ.
Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.
Література:
De Bono J.S. et al., Lancet 376: 1147ff, 2010.
Рак простати – утворення, що виникає з залізистих клітин чоловічої залози. Є найпоширенішою пухлиною сечостатевого апарату. У всьому світі щороку ставлять діагноз 400 тисячам чоловіків, 30% з них помирає.
Вважається, що раку передують запальні захворювання у залозі. Тому чоловіки, у яких хронічна форма простатиту, знаходяться у зоні ризику. Через запалення погіршується кровообіг, накопичуються токсини, що призводить до мутацій.
Пухлина простати реагує на чоловічі гормони. Спровокувати патологічний зріст клітин може постійне підвищення кількості андрогенів у крові.
Але найбільше частота захворювання залежить від віку та раси людини. Кількість хворих на онкологію стрімко збільшується пропорційно віку. Якщо у 30-35 років онкологія передміхурової залози дуже рідкісне явище та зустрічається лише у 10 на 100 тисяч, то близько 60-ти років хворіє вже один із сотні, а у сімдесят – один з десяти.
Страждають на онкологію простати частіше чорношкірі чоловіки, а у Азії, навпаки, це більш рідкісне захворювання. Європейці перебувають приблизно посередині цієї ланки. В Україні щороку виявляють майже 7 тисяч нових випадків.
За будовою клітин виділяють безліч форм раку. Їх можна розділити на три великі групи:
1. Диференційовані. Це сама велика частина утворень. Клітини цих пухлин мало відрізняються від сусідніх здорових тканин. Ростуть повільно.
Сюди відносять відразу кілька видів раку в залежності від місця розташування:
2. Малодиференційовані. Клітини цих патологічних вогнищ мають певні відмінності від оточуючих здорових елементів.
Зазвичай вони йдуть упереміш з нормальними структурами. Їх клітини видозмінюються як зсередини, так і зовні.
3. Недиференційовані. Їх структури настільки мутували, що абсолютно не нагадують сусідні тканини.
Вважаються найнебезпечнішими, розвиваються стрімко. На щастя, серед онкологічних захворювань простати таких пухлин мінімум.
Формуватися пухлина може у зовнішніх (70% випадків) та внутрішніх шарах (10%) залози. У перехідній зоні, розташованій у самому центрі органу та оточуючій сечовід у 20% випадків.
Найчастіше рак виявляється на останніх стадіях (90%). Спочатку він протікає безсимптомно, а програми з раннього виявлення захворювання у нашій країні не розвинені. Тому чоловікові самому слід уважно стежити за своїм здоров’ям та після 50 років проходити планові огляди.
Оскільки залоза оточує сечовипускальний канал, то при зростанні пухлини часто спостерігаються порушення виділення сечі. Спочатку їх можуть приймати за симптоми простатиту чи аденоми, які теж досить поширені у літньому віці. Чоловікові стає важко повністю спорожнити сечовий міхур, розвиваються постійні позиви сходити до туалету. Мочевик розтягується, у ньому починаються запальні процеси. Навіть якщо відвідування туалету вдале, то струмінь переривчастий.
Серед основних функцій залози – виділення насінної рідини. Вона розбавляє сперму. Завдяки цьому секрету спермії зберігають рухливість та життєздатність. М’язи простати допомагають у виверженні еякуляту та досягненні оргазму.
При розвитку раку всі ці функції також порушуються. Оргазм доставляє біль, насіннєва рідина застоюється та в якийсь момент може почати підтікати без еякуляції, нерідко розвивається передчасне сім’явиверження, а в подальшому імпотенція. Не всі чоловіки після 60-ти живуть статевим життям та можуть вчасно помітити негативні зміни. А якщо помічають, то відносять це на рахунок старості.
Найбільш частою причиною звернення до лікаря стає поява крові у сечі та спермі. Ще одна поширена жолоба – біль. Він розвивається у паху, промежині, віддає у крижі.
На останніх стадіях чоловік худне, втрачає сили. У нього набрякають ноги через застій крові та лімфи.
Спочатку зміни у залозі визначають за допомогою промацування через пряму кишку. Таким чином можна виявити припухлість, наявність ущільнень, зміни в одній з частин органу. На цій стадії лікар може почати підозрювати аденому, простатит або рак.
Документально підтвердити наявність змін допомагає аналіз на простатспецифічний антиген (ПСА). Його підвищення більше 30-ти нг/мл є стовідсотковим показником раку. Інші цифри можуть свідчити також про аденому та запалення.
Побачити пухлину та її розмір можна на УЗД. Його проводять через пах або внутріректально. Причому другий варіант більш точний.
Підтвердити злоякісність допомагає біопсія. Виділяють три різні способи виконання цієї процедури.
Біопсія дозволяє остаточно поставити діагноз. Диференційованість пухлини визначають за спеціальним індексом Глісону. Порівнюють клітини з двох місць забору біоптату. Кожній групі присвоюється значення від 1 до 5. Результат складають. Якщо в сумі виходить 8-10 балів це недиференційований агресивний рак. 2-6 балів – повільно зростаючий малоінвазивний.
Виділяють дві форми передраку. Якщо вчасно звернутися до лікаря, то можна уникнути розвитку онкології.
Як і в більшості випадків раку виділяють 4 стадії процесу.
Метастази зазвичай з’являються тільки на 4-й стадії.
Не завжди лікування онкології передміхурової залози передбачає видалення вогнища. Розроблено багато сучасних методів, які дозволяють боротися з раком місцево.
У запущених випадках, коли рак вже проростає оболонку органу, виконують повне видалення залози. При цьому вирізають насінні бульбашки, частину сечівника та лімфовузли. Резекція має неприємні наслідки у вигляді нетримання сечі та втрати сексуальних функцій.
Якщо пухлина розвивається повільно та не дуже агресивна, то загальмувати її прогресування та викликати регрес може кастрація. Раніше яєчка віддалялися повністю. Зараз більше використовується хімічна кастрація за допомогою гормонів, які пригнічують виробництво тестостерону.
Хіміотерапію зазвичай проводять пацієнтам з останніми стадіями після операції або якщо резекція неможлива.
На початковій стадії видалення простати або променеві методи дають шанс на життя 80-84% пацієнтів. Для тих, хто проходить гормональне лікування та кастрацію, шанси складають 55%. Ті ж самі заходи на четвертій стадії дозволяють врятувати тільки 20% чоловіків.