Рак носоглотки – це онкологічне утворення, яке вражає ділянку глотки, розташовану між носом та ротом. Хвороба може зачіпити епітеліальну, лімфатичну, сполучну або залозисту тканину. Найчастіше мутація відбувається у клітинах епітелію (75%). Пухлину називають назофарингеальною карциномою.
Патологія розвивається рідко. Статистика у світі та в Україні вказує, що на захворювання припадає лише 0,25% від усіх онкологічних хвороб. Однак в деяких регіонах кількість випадків істотно вища. Це стосується Китаю, Африки та Азії. Вчені пояснюють підвищення відсотка хворих тим, що жителі використовують у приготуванні страв багато прянощів, гострих приправ та солі, які травмують слизову.
Хоча остаточні причини переродження епітелію поки невідомі, все ж серед факторів ризику медики виділяють куріння, яке підвищує ймовірність хвороби у три рази, особливості харчування, та життя у екологічно несприятливих районах. Найбільша кількість випадків пов’язана із захворюванням вірусом Епштейна-Барр, який знаходять практично в усіх онкохворих з раком носоглотки.
Проблема більш характерна для чоловіків. В них хвороба розвивається у 10 разів частіше, ніж у жінок. Основна кількість хворих – це діти та люди похилого віку від 50-ти років та старше.
Види новоутворень
Усі форми раку носоглотки в залежності від типу тканини, з якої пухлина походить, ділять на:
- Карциноми, які розвиваються з епітелію. Серед них розрізняють три підвиди: ороговіваючі, неороговіваючі та базолоїдні.
- Саркоми – пухлини м’яких тканин, які поділяють на фібросаркоми, рабдоміосаркоми, нейросаркоми.
- Утворення, що беруть початок з кісток та хрящів.
- Новоутворення лімфатичної тканини – лімфосаркоми, плазмоцитоми.
У деяких випадках з’являються змішані пухлини, що формуються з декількох типів клітин. Класифікують новоутворення і за місцем локалізації на поверхні носоглотки: на передній стінці, задній, бічній.
Симптоми
На першій стадії клінічні прояви відсутні. Надалі відчуття при раку носоглотки схожі з запальними процесами, тому хворобу приймають за тривале ГРЗ.
- Закладає ніс. Це одна з перших ознак, яку не можна ігнорувати. Спочатку це просто тривала закладеність без нежиті, через час з’являються слизові виділення.
- Розвивається біль у горлі та вухах.
- У прилеглому вусі починається дзвін та шум, знижується слух.
- Часто турбує дуже сильний головний біль та дискомфорт у шиї. Це відбувається через здавлювання лімфотоку та кровоносних судин.
- У горлі починається дертя, стає важко розмовляти.
Дуже показовим при великих пухлинах є синдром Троттера, коли виникає одночасний біль у щелепі, вусі та язиці з одного боку. Це повинно насторожити та стати приводом для більш глибокого та детального обстеження.
Коли утворення досягає розміру курячого яйця воно промацується через шию або ділянку гайморових пазух. У міру зростання раку стає складно ковтати та навіть відкривати рота, що пов’язано з ураженням нервів. Здавлювання нервової тканини призводить до порушення дихання, проблем з роботою повік.
На останніх етапах з’являються домішки крові у слині, носові кровотечі та проблеми з мовою. З рота виходить дуже неприємний запах, пов’язаний з процесом гниття.
Стадії розвитку
Хвороба здатна розростатися на всі навколишні тканини, аж до проникнення у кістки черепу. На шляху свого розвитку рак носоглотки проходить чотири етапи:
- Клітини мутують та поширюються вшир та вглиб на тканини носоглотки.
- Далі в процес втягуються ніс, піднебіння, мигдалики. Починають страждати лімфовузли.
- Уражаються кістки носу, гайморові пазухи, а метастази доходять до шийних лімфовузлів.
- Порушуються черепні нерви, внутрішні тканини біля очей, верхня щелепа. На самому останньому етапі з’являються далекі метастази, яких немає на початку четвертої стадії. Зазвичай вони виявляються у легенях та печінці.
Як проводять діагностику
Правильний діагноз, на жаль, у вісімдесяти відсотках випадків ставиться на останніх стадіях. Тому у пацієнтів є пухлини в лімфовузлах, а у 30% і віддалені метастази. Зазвичай пацієнт та медики просто довго не підозрюють рак, хоча існує багато різних методів, що дозволяють побачити пухлину з найперших клінічних проявів.
Для цього підходять:
- Риноскопія – огляд порожнини зі спеціальними дзеркалами, які вводяться через ніс.
- Фарингоскопія – подібний з попереднім метод, але інструменти вводять крізь ротову порожнину.
- Ендоскопія носоглотки – використовують тонку трубку з ліхтариком та камерою, що дозволяє максимально розглянути ділянку. Надалі знімки поміщають на комп’ютер та роблять багаторазове збільшення. Тому метод вважається найбільш точним з трьох.
Глибину проникнення у внутрішні тканини визначають за допомогою томографії, рентгену черепа. У з’ясуванні виду раку, його злоякісності, допомагає біопсія – взяття матеріалу для вивчення клітин під мікроскопом. Додатково призначають більш масштабні дослідження всього тіла, якщо є підозри на метастази. Це може бути УЗД органів черевної порожнини, рентген легенів, магнітно-резонансна томографія.
Лікування
Через те, що пухлини дуже відрізняються за клітинним складом, місцем локалізації та зачепленими тканинами, для кожного онкохворого лікування підбирається індивідуально.
На перших стадіях зазвичай комбінують хіміотерапію й опромінення. Часто радіацією діють прямо зсередини, вводячи радіоактивні елементи у носоглотку. Сучасним ефективним методом вважається кібер-ніж. При цьому сильне випромінювання просто знищує всі мутовані клітини, не зачіпаючи здорові.
Хірургічні операції можуть бути як малотравмуючими, з видаленням невеликої ділянки (на 1-2 стадії), так і більш масштабними, коли резекції піддають частину глотки. Усі втручання проводять через ніс методом лапароскопії. На великі рани наносять спеціальні клейкі речовини з додаванням цитостатиків, які захищають від кровотеч та перешкоджають активному поділу клітин. При великих утвореннях потрібна перев’язка сонних артерій. Це захищає від значних крововтрат, але часто призводить до ускладнень. Після операції використовують хіміотерапію та опромінення для усунення поодиноких клітин. Перші 12 місяців після резекції є небезпечними в плані рецидивів.
Якщо сильно вражений череп, то хворі вважаються неоперабельними. Для них використовується лікування за допомогою хіміопрепаратів.
Прогноз
Пухлина носоглотки має сприятливий прогноз. Якщо діагноз встановлений на першій стадії, то 90% людей повністю виліковуються. Навіть при початку лікування на найважчому останньому етапі вдається врятувати 50% хворих. Якщо проведення комбінованого лікування з операцією неможливе, то п’ятирічний рубіж перетинає 18% людей.