Рідкісне маловивчене новоутворення злоякісного типу, яке зачіпає гладкі м’язи. Прогресує у м’яких тканинах кінцівок (найчастіше), порожнині матки, шлунку, дні сечового міхура, тонкій кишці. Це вид саркоми, який займає друге місце по ураженню м’яких тканин (5-20 % випадків).
Лейоміосаркома характеризується агресивним ростом та здатністю до багаторазових рецидивів. Протягом року місцеві рецидиви проявляються у 60-70% хворих, навіть після радикальної операції.
Найчастіше поширюється на сечовий міхур, печінку, легені, шлунок та передміхурову залозу.
В основному зустрічається у 50-60-річних пацієнтів, у жінок у 2 рази частіше, ніж чоловіків. У дітей діагностується рідко.
Класифікація
Залежно від локалізації відомі лейоміосаркома:
- шкіри;
- підшкірно-жирової клітковини;
- м’язів кінцівок;
- матки;
- вульви;
- мошонки;
- сечового міхура;
- селезінки;
- органів шлунково-кишкового тракту;
- заочеревинного простору.
За ступенем агресивності пухлини бувають низькозлоякісними (вирізняються відносно сприятливим перебігом) та високозлоякісними.
Причини хвороби
З’ясувати точні причини виникнення лейоміосаркоми вченим поки що не вдалося. Припускають, що провокуючими факторами служать іонізуюча радіація, постійне травмування м’яких тканин, ослаблення імунної системи внаслідок трансплантації органів або наявності СНІДу. Можлива малігнізація доброякісних новоутворень.
Симптоми
Загальні ознаки для всіх типів лейоміосаркоми:
- припухлість, ущільнення, набряклість;
- збільшення обсягу м’яких тканин;
- больові відчуття, дискомфорт;
- кровоточивість;
- нудота;
- безпричинне схуднення;
- субфебрильна температура;
- швидка втома.
Залежно від локалізації пухлини клінічні прояви хвороби можуть сильно варіювати.
Методи лікування
Золотий стандарт лікування лейоміосаркоми – хірургічне видалення пухлини. У більшості випадків виконують органозберігаючі операції, але при високозлоякісних утвореннях виникає необхідність в ампутації кінцівки або її резекції до лінії суглоба.
Додатково до хірургічного лікування призначають хіміотерапію та променеву терапію.
Прогноз
Для лейоміосаркоми прогноз сильно варіює в залежності від ступеня злоякісності пухлини та стадії хвороби. При низькозлоякісних утвореннях та відсутності метастазів п’ятирічна виживаність досягає 64-71 %. При поширеному раку середня тривалість життя становить 8-20 місяців.
