Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
0%
0%
Для повноцінної роботи на сайті, будь ласка, переверніть планшет в альбомний режим.
Браузер не підтримується

Ви використовуєте застарілий браузер. Будь ласка, оновіть ваш браузер, щоб переглядати сайт.

ПОДІЛИТИСЯ
19 січня 2021
Для лікарів

Оновлені рекомендації для лікарів на період COVID-19 від ESMO та Національного інституту раку

рекомендації для лікарів

На час коронавірусної пандемії експерти ESMO (Європейська спільнота медичних онкологів) оновили рекомендації для лікарів. Особливу увагу вони приділили лікуванню онкохворих.

Рекомендації для лікарів від ESMO

Експерти виклали основні положення у вигляді тез:

Рекомендації

  • По можливості необхідно консультувати пацієнтів онлайн.
  • Обговорювати рішення про початок лікувального курсу або його продовження потрібно з усіма онкохворими, включаючи пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 (при легкому протіканні хвороби).
  • Треба чітко роз’яснювати пацієнтам, чим загрожує відтермінування лікування, та до чого може призвести продовження лікувального курсу після довготривалої перерви.
  • Якщо потрібно провести операцію або опромінення на початковій стадії, то варто роздивитися можливість відстрочення, контролюючи ріст пухлини, або діяти за принципом пріоритетності терапії.
  • Рекомендується по можливості заміняти внутрішньовенне введення ліків прийомом оральних препаратів.
  • Бажано перейти на скорочені або прискорені схеми опромінювання, якщо подібні методики мають наукове обґрунтування і підходять для конкретного хворого.
Немає необхідності припиняти протипухлинну терапію на час пандемії. У деяких випадках продовжувати лікування потрібно навіть для онкохворих, у яких діагностували COVID-19.

При лікуванні пацієнтів з онкозахворюваннями ESMO радить притримуватися багаторівневого підходу, враховуючи при цьому пріоритетність:

  • Високий пріоритет (1-го рівня).
    • Пацієнт знаходиться у нестабільному стані, що загрожує життю.
    • Згідно прогнозам, лікування дозволить значно продовжити життя або істотно покращити його якість.
  • Середній пріоритет (2-го рівня).
    • Стан хворого задовільний, але при затримці лікувального курсу більш ніж на 1,5 місяці може погіршитися загальний результат терапії.
  • Низький пріоритет (3-го рівня).
    • Стан хворого стабілізувався, що дозволяє на деякий час призупинити лікування.
    • По прогнозам, лікувальний курс не зможе продовжити життя і покращити його якість.
Пріоритетність важливо враховувати у країнах із важкою епідеміологічною ситуацією, яка призвела до дефіциту лікарняних місць і медичного персоналу.

Рекомендації для лікарів від НІР (Національного інституту раку)

При підозрі на онкозахворювання діагностику та лікування слід проводити у плановому порядку, згідно установлених клінічних протоколів. Єдине виключення – несприятливий епідемічний анамнез або наявність ГРВІ.

У поліклініці необхідно:

У поліклініці

  • суворо дотримуватися протиепідемічних заходів;
  • упорядкувати рух відвідувачів, щоб не допускати створення черг;
  • ходити в масках, одночасно в приміщенні може знаходитися не більше 5-6 пацієнтів;
  • використовувати дистанційну термометрію, щоб своєчасно ідентифікувати респіраторні захворювання;
  • направляти онкохворих з підозрою на COVID-19 в окремий кабінет для проведення скринінгу;
  • обмежити доступ супроводжуючих осіб, за винятком крайньої необхідності;
  • постійно контролювати стан здоров’я медичного персоналу.

У стаціонарі потрібно:

У стаціонарі

  • суворо дотримуватися протиепідемічних заходів;
  • постійно контролювати стан здоров’я персоналу, при виникненні симптомів ГРВІ проводити тестування;
  • впускати у приміщення тільки госпіталізованих пацієнтів, обов’язково дотримуючись маскового режиму;
  • обов’язково міряти температуру всім пацієнтам, які надійшли у відділення;
  • при високій температурі, наявності симптомів ГРВІ та дихальній недостатності ізолювати хворого в окремій палаті, де є можливість провести кисневу підтримку або зробити штучну вентиляцію легень;
  • при підозрі на інфікування коронавірусом звертатися за консультацією до інфекціоніста профільного закладу (виклик 103);
  • дозволяти відвідування хворих лише при крайній необхідності (дитячий вік, важкий стан).

Особливості лікування

Для SARS-CoV2-позитивних онкопацієнтів із-за зниженого імунітету існує високий ризик виникнення ускладнень, здатних привести до смерті, а також у 3,5 рази підвищується ймовірність застосування штучної вентиляції легень.

Найбільший ризик характерний для пацієнтів з раком легень і гематологічними пухлинами, для тих, хто проходить або нещодавно закінчив хіміотерапевтичний курс, і для онкохворих, яким зробили операцію протягом останнього місяця.

Хворі, які закінчили курс медикаментозної терапії:

  • На час карантину планові візити у поліклініку слід відмінити. Консультації проводити у телефонному режимі або за допомогою інтернету.
  • Ад’ювантну хіміотерапію і неоад’ювантну хіміопроменеву терапію не варто зупиняти, щоб попередити надмірні навантаження на стаціонар після зняття карантинного режиму.

Хворі, які потребують медикаментозного лікування:

  • При необхідності хіміотерапії або імунохіміотерапії госпіталізацію проводять у заздалегідь встановлені терміни у плановому порядку.
  • Підтримуючу хіміотерапію або імунохімотерапію рекомендується відкласти до закінчення карантину.
  • При наявності агресивних гематологічних захворювань злоякісного характеру не можна відкладати клітинну імунотерапію та трансплантацію стовбурових клітин. Також потрібно проводити загальне лікування, щоб зменшити імуносупресію.

Хворі, яким потрібна супроводжуюча терапія:

  • Лікування бісфосфонатами можна відтермінувати.
  • Гемозамісну терапію та лікування стимуляторами гемопоєзу слід проводити за життєвими показами.

Хворі, які потребують променевої терапії:

  • За життєвими показниками лікування слід проводити:
    • якщо злоякісні новоутворення локалізуються у середостінні і чинять тиск на верхню порожнисту вену;
    • якщо пухлина дала нерезектабельні метастази у головний мозок.
  • Гіпофракціонування променевої терапії слід виконувати при онкології молочних залоз, головного мозку та прямої кишки. При цьому потрібно використовувати сучасні лінійні прискорювачі.
  • Якщо виникла необхідність припинити дистанційну променеву терапію, то варто продовжити хіміотерапію (згідно рішення консиліуму).
  • Якщо променеву терапію проводять з паліативною метою, то можна скоротити фракції, але при цьому слід враховувати індивідуальні особливості пацієнтів.

Хворі, які потребують операції:

операції

  • Необхідно встановити пріоритетність хірургічного лікування для онкопацієнтів.
  • Слід відкласти операції (відновлювальні, реконструктивні), якщо вони не направлені на резекцію пухлин.
  • Пацієнтів, які чекають операції, сповіщати дистанційно.
  • Хірургічні втручання проводити тільки при відсутності несприятливого епідеміологічного анамнезу.
  • При необхідності провести складні високотехнологічні та травматичні втручання за добу до операції бажано зробити тестування на COVID-19, щоб виключити безсимптомний перебіг хвороби.

Загальні висновки

Пандемія COVID через якийсь час закінчиться. Але онкозахворювання, лікування яких було відтерміновано, із великою імовірністю будуть прогресувати. Тому онкологи не повинні відкладати як боротьбу із раком, так і клінічні випробування нових протипухлинних препаратів. 

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

Автор: Центр персоналізованої фармації «Хемотека»


Зареєструйтесь для того щоб оцінити та використовувати всі переваги сервісу «Хемотека».
зареєструватися