Редакція ПЛ продовжує цикл інтерв’ю, присвячений сучасному стану української онкологічної служби. На питання «Приватного лікаря» відповідає перший український незалежний клінічний онколог, радіотерапевт, лікар вищої категорії, експерт second opinion Тетяна Володимирівна Рослякова.
ПЛ: Тетяно Володимирівно, якою ви бачите ефективну онкологічну службу в масштабах країни?
Тетяна Рослякова: На мій погляд, ефективна онкологічна служба в масштабах країни – це система надання спеціалізованої допомоги пацієнтам онкологічного профілю, яка забезпечує можливість для пацієнта отримати своєчасне і адекватне лікування, рекомендоване сучасними міжнародними стандартами. Крім того, дана система повинна передбачати попередження запущених видів раку. Я не буду говорити про завдання профілактики виникнення раку – ці цілі повинні ставитися на рівні держави, і не стільки медицина, скільки соціально орієнтовані інституції повинні проводити роботу з населенням щодо підвищення санітарної та медичної грамотності, вчити людей дбайливо і відповідально ставитися до свого здоров’я, здоров’я своїх дітей і близьких. В цілому суспільство має задуматися про вартість здоров’я та враховувати зростання витрат на охорону здоров’я. Без спеціальних державних заходів – таких, як обов’язкові профогляди, скринінги, й інших форматів аудиту здоров’я наша країна і далі буде лідирувати за темпами зростання онкозахворюваності.
Основний сенс персоналізації – в індивідуальному підході. Немає однакових пацієнтів. Навіть якщо діагноз звучить однаково, лікування може бути різним у залежності від цілого ряду нюансів.Тетяна Рослякова
ПЛ: З чого має починатися просвіта населення з питань раку, і які основні напрямки цієї діяльності?
Тетяна Рослякова: Основні напрямки санпросвітроботи елементарні: це уроки здоров’я в школах, коледжах, університетах, соціальна реклама, залучення публічних персон до участі в онкопрофілактичних заходах, телепрограми з лікарями – лідерами думок, публікації в ЗМІ та широке висвітлення проблем з онкозахворюваністю. Ну, і заборона на продаж без рецепта рецептурних препаратів – самолікування населення, на мій погляд, має більше негативних наслідків, ніж приносить користі.
ПЛ: А що стосується роботи з лікарями – не онкологами?
Тетяна Рослякова: З лікарями первинної ланки потрібно проводити окрему роботу, тому як саме на їхні плечі лягає відповідальність за результати ведення пацієнта, за виявлення ризиків розвитку раку і виявлення візуальних форм онкопатології. Сімейні лікарі ведуть пацієнтів роками, в той час як ми, онкологи, часто отримуємо пацієнта з третьою-четвертою стадією процесу.
ПЛ: Тетяно Володимирівно, ми знаємо, що ви прихильник мультидисциплінарного підходу. У чому переваги даного підходу в лікуванні раку, на вашу думку?
Тетяна Рослякова: Лікування онкологічного пацієнта початково вимагає участі декількох фахівців:
- клінічного онколога
- променевого терапевта
- променевого діагноста
- онкохірурга
- хіміотерапевта
- онкопсихолога
- фахівця з коморбідної патології
Головна перевага мультидисциплінарного підходу полягає в тому, що прийняття рішень щодо плану лікування ґрунтується на комплексній оцінці стану організму і його резервів.
Симбіоз знань, навичок, досвіду і інтуїції фахівців покращує клінічні результати – а це означає, що у пацієнтів більше шансів на одужання або ремісію, на більш високі тривалість і якість життя.
ПЛ: Зараз багато говорять про персоналізований підхід у лікуванні раку. Який саме зміст ви вкладаєте в цю парадигму?
Тетяна Рослякова: Для мене основний сенс персоналізації – в індивідуальному підході. Немає однакових пацієнтів. Навіть якщо діагноз звучить однаково, лікування може бути різним у залежності від цілого ряду нюансів, аж навіть до психологічного настрою людини з онкозахворюванням.
ПЛ: З точки зору науки, персоналізований підхід на чому ґрунтується?
Тетяна Рослякова: З точки зору науки, персоналізований підхід ґрунтується в першу чергу на типі пухлини і її локалізації. Крім того, при персоналізованому підході враховується поширеність процесу, наявність / відсутність метастазів, стадія процесу, попереднє лікування і його результати, наявність і тяжкість супутньої патології, фінансові можливості. На жаль, в Україні, де пацієнти самі оплачують лікування онкологічного захворювання, доводиться враховувати і економічні реалії. Іноді матеріальні можливості онкохворого визначають вибір лікувальної тактики.
Ми, онкологи, в рамках персоналізованого підходу повинні боротися за збереження максимальної якості життя пацієнта, і це особливо стосується пацієнтів з третьою-четвертою стадією. При більш ранніх стадіях завдання онкоспеціалістів – дати пацієнту шанс на одужання, зберегти естетику тіла, зберегти функціональність і працездатність, в деяких випадках – зберегти репродуктивні можливості, сексуальну привабливість після втручань. Все залежить від тієї унікальної комбінації чинників, яка виникає у конкретного пацієнта.
Флагманом у підвищенні доступності онкологічного лікування в Україні сьогодні є перший український онкофармацевтичний сервіс Хемотека, нагороджений в 2019 році державною премією за якість продукції. Це єдине в нашій країні підприємство, що володіє ультрасучасними лабораторіями з високоточним обладнанням і технологіями відповідно до правил GPP (Належної аптечної практики).
Хемотека є інноваційним хіміотерапевтичним компаундинг-центром, де здійснюється екстемпоральне приготування розчинів протипухлинних препаратів для конкретного пацієнта за індивідуальним рецептом лікаря.
Співпраця лікарів-онкологів і онкологічних клінік з Хемотекою – запорука успіху сучасного та своєчасного онкологічного лікування з мінімальною кількістю медичних помилок при проведенні інфузійної терапії, гарантіями високої якості та підвищеної безпеки препаратів.
Гнучка цінова політика Хемотеки робить лікування раку доступним для багатьох категорій пацієнтів.
Відкриття генетики та молекулярної біології дають все більше можливостей для персоналізованого лікування онкозахворювань.Тетяна Рослякова
ПЛ: З огляду на українські економічні реалії, ми розуміємо, що онкологічне лікування – це витратний захід, який може собі дозволити далеко не кожен пацієнт. Що, на ваш погляд, в цьому плані могла б запропонувати держава?
Тетяна Рослякова: Я думаю, що держава повинна фінансувати національні програми лікування раку – так, як це відбувається в сусідніх країнах, причому не більше багатих, ніж Україна. У нашій країні розвинена фармацевтична індустрія, яка могла б виробляти генерики високої якості, і держава закуповувала б онкопрепарати у своїх же виробників, забезпечуючи лікування сотням тисяч українців. Але цього чомусь не відбувається, хоча це одна з реальних можливостей для вирішення питання дорогого лікування.
На сьогоднішній день четверта стадія – найбільш витратна, і далеко не всі пацієнти можуть дозволити собі лікуватися.
У більшості люди гинуть, хоча могли б жити, маючи можливість забезпечити проведення хіміотерапії. І це найсумніше. Те ж стосується меланоми – захворювання на даний момент вважається виліковним, але в Україні одиниці можуть дозволити собі іммунопрепарат, який обіцяє успіх в боротьбі з цією пухлиною.
ПЛ: Схоже на економічний тріаж онкологічних пацієнтів...
Тетяна Рослякова: При сьогоднішніх цифрах фінансування охорони здоров’я не передбачається адекватного бюджету на програми для закупівель онкопрепаратів в необхідному обсязі. І питання навіть не в тому, що нібито наша країна бідна. Ми не бідні. Це питання вибору національних пріоритетів. Наші податки розподіляються не на користь здоров’я нації. І це треба міняти, привертаючи увагу суспільства до проблеми онкології.
ПЛ: Ваш прогноз щодо майбутнього онкологічної науки та практичної охорони здоров’я. Що нас чекає?
Тетяна Рослякова: Нас чекає цікаве майбутнє. Відкриття генетики та молекулярної біології дають все більше можливостей для персоналізованого лікування онкозахворювань, і шанси на перемогу над багатьма видами раку ростуть рік від року. Ще 20 років тому, коли я прийшла в онкологію, ми не спостерігали такого стрімкого розвитку технологій. На сьогоднішній день ми маємо в арсеналі і мікрооптики, і мініінвазивні втручання, і потужні ліки, і можливість вивчати не тільки цілі пухлини, а навіть їх клони і гістохімічно різні фрагменти. Все це вселяє надію на те, що все рідше онкологічний діагноз матиме трагічні наслідки для пацієнта.
Матеріал був опублікований у медичному бізнес-журналі «Приватний лікар», №3 (49) 2021. Рубрика «Інновації в лікуванні раку».