Індекс маси тіла допоможе визначити ризик виникнення раку

Вчені з Університету Глазго провели масштабне дослідження, яке показало, що оцінити ймовірність розвитку деяких видів раку можна за допомогою індикатора маси тіла (ІМТ). У той же час дослідники з’ясували, що показники процентного вмісту жиру та окружності талії не надають додаткової інформації.

Результати виконаної роботи були представлені на Європейському конгресі з ожиріння та опубліковані у журналі BMC Medicine.

Суть дослідження

Вчені взяли з бази UKBiobank дані 437 000 чоловік. Середній вік учасників – 56 років. На момент початку дослідження у них були відсутні злоякісні пухлини. Через 9 років у 47 800 чоловік був діагностований рак, 11 200 чоловік померло.

Дослідники вирішили визначити, чи є перевага у більш точних способів оцінки зайвої ваги (співвідношення окружності талії до окружності стегон та росту, процентний вміст жиру) перед індикатором маси тіла – відношенням маси тіла до росту.

Результат

При ожирінні істотно підвищується ризик виникнення 9 найпоширеніших видів раку.

Аналіз показав приблизно однаковий результат для всіх методик оцінки зайвої ваги. Отже, ІМТ служить адекватним індикатором ризику утворення злоякісних пухлин. Тому немає необхідності вдаватися до більш складних та дорогих способів.

Формула ІМТ = вага (у кілограмах) / (ріст (м))2. Норма для ІМТ – 18,5-25 кг/м2.

При перевищенні верхньої межі норми (для чоловіків на 4,2 кг/м², а для жінок на 5,1 кг/м²) збільшується ймовірність розвитку раку:

• ендометрія (на 73%);
• шлунку (на 35%);
• жовчного міхура (на 33%);
• печінки (на 27%);
• нирок (на 26%);
• підшлункової залози (на 12%);
• товстої кишки (на 10%);
• сечового міхура (на 9%);
• молочної залози у клімактеричний період (на 8%);
• раку в загальному (на 3%).

Найлегше обчислити ідеальну вагу за формулою Брокка: для чоловіків – (ріст у сантиметрах - 100) х 1,15; для жінок— (ріст у сантиметрах - 110) х 1,15.

Аналогічні результати були отримані в США при когортному дослідженні (900 000 учасників), яке проходило з 1982 по 1998 рік. Вчені виявили, що для жінок з ІМТ>25 ризик розвитку раку збільшувався на 8%, з ІМТ>30 – на 18%, з ІМТ>35 – на 32%, з ІМТ>40 – на 62%. Для чоловіків ризик підвищувався тільки у тому випадку, якщо індекс маси тіла перевищував 30 кг/м². При ІМТ>30 ризик збільшувався на 9%, при ІМТ>35 на 20%, при ІМТ>40 на 52%.

Додатково було помічено підвищення смертності від раку на 10% при перевищенні нормального показника ІМТ на 5 кг/м².

Рак молочної залози та ожиріння: парадоксальні результати

Для 8 видів раку виявлена прямо пропорційна залежність: чим сильніше ожиріння, тим вище ризик утворення злоякісних пухлин. Виняток – рак грудей. У жінок, які набрали зайву вагу після настання менопаузи, ризик виникнення раку грудей у постменопаузі підвищується. Але високий ІМТ у дитинстві, навпаки, зменшує ймовірність розвитку раку молочної залози під час клімаксу.

У Данії вчені проаналізували дані медичних карт (зріст та вага у віці від 7 до 13 років) 173 373 жінок, що народилися у 1930-1996 роках. Отримані результати вони зіставили з інформацією Датського регістра раку за 1968-2017 рік: злоякісні пухлини молочної залози були виявлені у 4051 жінки в пременопаузі та у 5942 жінок в постменопаузі.

На основі аналізу дослідники з’ясували, що у дівчаток з високим ІМТ ризик раку грудей на 7% нижче у пременопаузі та на 10% нижче у постменопаузі у порівнянні з дівчатками, що мають низький ІМТ. Вчені не можуть пояснити подібний парадокс та відзначають, що не варто розглядати підвищення ваги у дитинстві в якості способу профілактики раку грудей. У будь-якому випадку зайві кілограми несприятливо впливають на здоров’я.

Висновок

Незважаючи на залежність між ожирінням та злоякісними новоутвореннями, спостерігається різний вплив зайвої ваги на різні види раку. До того ж, якби зв’язки були прямими, то надмірна вага була б причиною 40% випадків раку ендометрія та 29% випадків раку жовчного міхура. Тому дослідники прийшли до висновку, що ожиріння впливає на ризик виникнення злоякісних пухлин побічно – за допомогою різних процесів.

Примітка!

Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!