Анемія (малокрів'я, недокрів'я) – зменшення кількості еритроцитів і зниження вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові, внаслідок чого порушується надходження кисню з легенів до всіх органів і виникає кисневе голодування тканин. Анемія часто проявляється при хронічних хворобах.
Діагноз «анемія» ставлять жінкам при зниженні гемоглобіну до 120 г/л, а чоловікам – до 130 г/л.
Залежно від концентрації гемоглобіну розрізняють 3 ступеня анемії:
- помірна – 90-129 г/л (для чоловіків), 90-119 г/л (для жінок);
- середня – 80-89 г/л (не залежить від статі);
- важка – менше 60 г/л.
Причини
Основні причини недокрів'я:
- порушення синтезу еритроцитів;
- дефіцит речовин, що використовуються при синтезі гемоглобіну;
- тривала кровотеча (гостра або хронічна).
Класифікація
Основні групи анемій:
- постгеморагічні – результат гострих крововтрат;
- гемолітичні – наслідок посиленого руйнування еритроцитів;
- дефіцитні – розвиваються при нестачі вітамінів або мікроелементів, необхідних для кровотворення;
- гіпопластичні, або апластичні (найважчі) – порушення кровотворення.
Найпоширеніша анемія – залізодефіцитна. Виникає при дефіциті заліза.
Серед гемолітичних видів найчастіше діагностуються таласемія і серповидно-клітинна анемія. При серповидно-клітинній анемії під час синтезу гемоглобіну утворюються молекули з дефектом. Вони розтягують еритроцити і надають їм серповидну форму.
Таласемія – спадкове захворювання, яке розвивається через порушення швидкості синтезу гемоглобіну. В результаті утворюється незрілий нестабільний гемоглобін, який надає еритроциту мішеневидний вигляд.
Клінічні прояви
Загальні симптоми недокрів'я:
- блідість шкіри;
- мігрені, запаморочення;
- поява «мушок» перед очима;
- біль в серці, тахікардія;
- задишка при найменших фізичних навантаженнях;
- погіршення апетиту;
- ослаблення уваги;
- зниження працездатності, швидка втома;
- підвищена сонливість;
- непритомність.
Також існують специфічні ознаки для різних видів анемії. Наприклад, всі гемолітичні анемії супроводжуються жовтяницею, так як при руйнуванні еритроцитів у кров надходить білірубін. Збільшуються розміри селезінки і печінки, кал темніє, сеча нагадує «м'ясні помиї».
Лікування
Схему лікування підбирають в залежності від типу анемії, ступеня вираженості патології і наявності інших захворювань.
При залізодефіцитній формі призначають препарати заліза, у важких випадках переливають еритроцитарну масу.
При гіпопластичних анеміях в залежності від причини хвороби застосовують імуносупресори, глюкокортикостероїди або ферменти, видаляють селезінку, проводять плазмаферез або переливання еритроцитів, вдаються до трансплантації кісткового мозку.
Ефективних методів лікування серповидно-клітинної анемії і таласемії на сьогоднішній день немає. Але існує терапія, здатна забезпечити стабільну ремісію. При серповидно-клітинній анемії основний метод лікування – киснева терапія. При таласемії необхідно усунути надлишок заліза, підвищити концентрацію еритроцитів і гемоглобіну, вести правильний спосіб життя.
