Ракове захворювання клітин імунної системи, що виконують захисну функцію. Термін «лімфома» об'єднує більше 30 онкозахворювань, що вражають лімфатичну систему. Патологічні клітини починають безконтрольно ділитися і накопичуються в лімфовузлах, збільшуючи їх розміри і порушуючи функціонування.
Так як лімфа рухається по всьому організму, пухлина може сформуватися в будь-якій частині тіла. Найчастіші форми – лімфома кісткового мозку, ЦНС, молочної залози, нирки, легені, селезінки. Пухлина може локалізуватися в одному органі або поширюватися на кілька груп лімфовузлів.
Лімфома ділиться на два види:
- лімфома Ходжкіна (лімфогранулематоз), при якій є клітини Ріда-Штернберга
- інші лімфоми, в цей вид входять групи різних ракових захворювань клітин імунної системи
Всі інші лімфоми діляться на уповільнений (розвивається повільно) і агресивний (швидко прогресуючий) рак. Терапії піддаються ці підвиди по-різному, прогноз і лікування залежать від стадії ракового захворювання і його виду. При одних видах людина може прожити кілька місяців, а при інших – багато років.
Найагресивніша форма – лімфома Беркетта, а найбезпечніша (повільно розвивається, успішно лікується на будь-якій стадії) – фолікулярна лімфома. Неходжкінські лімфоми (лімфосаркоми) бувають агресивними і індолентними (мають низький ступінь злоякісності). Всі види лімфоми зустрічаються як у дітей, так і у дорослих.
Характерними симптомами є:
- підвищена температура
- сильне збільшення лімфовузлів
- швидка втрата ваги
- підвищена пітливість
На початкових етапах лімфома часто схожа на ГРВІ.
Місцеві прояви хвороби можуть змінюватися в залежності від місця розташування пухлини. Якщо вона розвивається в лімфовузлах грудної клітини, можливі захриплість голосу, труднощі при ковтанні і диханні, кашель. При локалізації новоутворення в середостінні помітні головні болі, набряклість обличчя. Якщо уражаються органи черевної порожнини, збільшується живіт, з'являються нудота і блювота, розвивається жовтяниця. Поразка кісток провокує болі в кістках, часті переломи, кровоточивість.
Внаслідок зниження імунітету активізуються інфекційні хвороби. Особливо часто – оперізуючий герпес, викликаний вірусом вітряної віспи.
Лікування при хворобі: лорамбуцил, або сполуки вінкристину, циклофосфаміду і преднізону (рідше до них додають доксорубіцин і/або блеоміцин). Реакція на ці препарати сильна. Можливе використання моноклональних антитіл.
Після медикаментозного курсу лікування при локалізованій лімфомі проводять променеву терапію.
У деяких випадках вдаються до хірургічного лікування. При одиночних пухлинах внутрішніх органів видаляють пошкоджені тканини і прилеглі лімфовузли. Значно поліпшити стан хворого здатна пересадка кісткового мозку, але тільки при неходжкінських лімфомах, які складно піддаються хіміотерапії.
