Актиноміцин D - інструкція, склад, характеристики препарату

Актиноміцин D (Actinomycini D)

Інструкції на даний момент немає, у зв'язку з відсутністю реєстрації в Державному реєстрі лікарських засобів України.

Інструкція буде доступна на нашому сайті, після появи її в реєстрі.

Схеми лікування, в яких використовується Актиноміцин D (Actinomycini D)

Саркома Юінга, ПНЕП

EVAIA XC512 (доба 1-3), XC516 (доба 21-23) (європейський протокол)

Актиноміцин D, Вінкристин, Доксорубіцин, Іфосфамід, Месна, Етопозид

Локалізація захворювання:

Саркома Юінга, ПНЕП

Назва схеми:

EVAIA XC512 (доба 1-3), XC516 (доба 21-23) (європейський протокол)

Дні терапії	Лікарський засіб	Дозування, мг/м²	Розчинник	Об'єм (мл / шт)	Час введення	Шлях введення
22-24	Актиноміцин D	0,5**	-	0	Болюс	внутрішньовенно
1, 22	Вінкристин	1,5(*)	0,9% NaCl	100 мл	10 хвилин	внутрішньовенно
1-3	Доксорубіцин	20	0,9% NaCl	250 мл	4 години	внутрішньовенно
1-3, 22-24	Іфосфамід	2000	0,9% NaCl	1000 мл	1 година	внутрішньовенно
1-4, 22-25	Месна	2000	0,9% NaCl	500 мл	24 години	внутрішньовенно
1-3, 22-24	Етопозид	150	0,9% NaCl	1000 мл	1 година	внутрішньовенно

Графік введення препаратів

Цикл	1
Дні терапії	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42

Додаткова інформація

ПОВТОРНО на:

43 (день)

Кількість циклів:

Примітка:

Якщо загальна доза становить ≥200 мг, Етопозид розчиняють у 1000 мл 0,9% NaCl.
(*) Вінкристин, макс. кількість доз - 2 мг.
(**) Актиноміцин D, макс. кількість доз - 1 мг.

Увага! Доксорубіцин може бути кардіотоксичним при загальній кількості доз ≥500 мг/м².

Месна: 20% дози Іфосфаміду, через 0, 4 - 8 год. після прийому Іфосфаміду.

Зверніть увагу!
Месна (Mesna). Виробляється ЦПФ «Хемотека» тільки в скляних флаконах. Мінімальне замовлення – від 15 флаконів. Можливе приготування в дозах 300-2000 мг у флаконі.

Автори: Thomas Kühr, Ewald Wöll, Josef Thaler (керівництво «Протоколи хіміотерапії 2016. Поточні протоколи і таргетна терапія» (17-е видання, Інсбрук).
Остання зміна змісту: січень 2016 р.

Література:
Schmoll H.-J. et al., Kompendium Internistische Oncology, Springer, S. 2128, 1999.

відкрити на сторінці