Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
Графік роботи:
Пн.-Пт.: з 9:00 до 18:00
Сб.-Нд.: вихідні
Безкоштовно зі стаціонарних
і мобільних телефонів
по Україні
0 800 40 20 22
Передзвоніть мені
0%
0%
Для повноцінної роботи на сайті, будь ласка, переверніть планшет в альбомний режим.
Браузер не підтримується

Ви використовуєте застарілий браузер. Будь ласка, оновіть ваш браузер, щоб переглядати сайт.

Кіста Бейкера

Це колінна або підколінна кіста, або грижа в області коліна, – м’яке щільне еластичне новоутворення доброякісного характеру, яке прогресує на задній поверхні колінного суглоба.

Причини патології

Кіста Бейкера утворюється із синовіальної сумки при її запаленні або в результаті вибухання синовіальної мембрани внаслідок слабкості капсули колінного суглоба, що призводить до накопичення рідини.

Пухлина найчастіше розвивається у людей, які страждають запальними захворюваннями суглобів (остеоартритом, ревматоїдним артритом), мають зайву вагу або перенесли травму колінного суглоба. Нерідко її діагностують у спортсменів та в осіб, зайнятих важкою фізичною роботою.

Симптоми

Клінічні прояви стають помітні тільки після досягнення новоутворенням певних розмірів, що призводить до компресії нервів та кровоносних судин.

Основні ознаки кісти:

  • болі в області коліна, що посилюються при фізичних навантаженнях;
  • внутрішньосуглобові хрускоти, клацання;
  • скутість при рухах, обмеження амплітуди, періодичні блокади.

При відсутності лікування можливий розрив оболонки з подальшим інфікуванням. Здавлювання нервів здатне стати причиною нейропатії та оніміння ніг, а передавлювання судин може привести до набряклості, розвитку тромбозу або тромбофлебіту.

Методи лікування

При виборі способу терапії враховують місце локалізації пухлини, обсяг рідини, ступінь запалення.

Медикаментозне лікування включає використання:

  • нестероїдних протизапальних засобів;
  • анальгетиків;
  • спазмолітиків;
  • хондропротекторів;
  • стероїдних гормонів;
  • міорелаксантів;
  • вітамінно-мінеральних комплексів.

Додатково призначають лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, УВЧ-терапію, СУФ-опромінення, лазерну терапію, магнітотерапію, грязелікування, радонові або сірководневі ванни).

У деяких випадках може знадобитися пункція (прокол капсули) та аспірація (відкачування рідини). Після процедури у суглоб вводять протизапальний засіб.

Якщо консервативні методи виявляються неефективними, лікар рекомендує операцію, під час якої видаляє пухлину.