Процес зародження та розвитку злоякісних пухлин називають канцерогенезом, а речовини, що сприяють утворенню неоплазій – канцерогенами.
Навіть у невеликих концентраціях канцерогени небезпечні для організму, а їх дія здатна проявитися через багато років.
Класифікації канцерогенів
Згідно найпоширенішої класифікації розрізняють канцерогени:
- Хімічні
Об’єднують сполуки неорганічного та органічного походження, які присутні у навколишньому середовищі, є метаболітами клітин або утворюються у процесі життєдіяльності організму.
У продуктах може міститися близько 200 канцерогенів. Вони утворюються при неправильній кулінарній обробці (наприклад, при повторному пересмажуванні жиру), при порушенні правил зберігання, при неконтрольованому застосуванні азотних добрив та пестицидів.
Ще в 1775 році медики виявили, що у багатьох сажотрусів (димоходи чистили 7-8-річні хлопчики) під впливом сажі у 20-25 років розвивалися злоякісні новоутворення у шкірі мошонки. Пізніше помітили, що дорожні робітники часто хворіють на рак шкіри, люди, що працюють на підприємствах кольорової металургії, азбестової та газової промисловості – на рак легень, а робітники анілінового виробництва – на рак сечового міхура.
У 1933 році з кам’яновугільної смоли виділили бензпірен – з’єднання, яке належить до поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Це найпоширеніший та найбільш небезпечний канцероген, здатний до біоакумуляції (накопичення у живих організмах). Провокувати канцерогенні процеси здатні й інші поліароматичні вуглеводні (овален, бензантрацен), ароматичні аміди та аміни, нітрозаміни, бензол, вінілхлорид, азбест, сполуки нікелю, свинцю, кадмію, хрому, миш’яку, афлатоксини (токсини, що виділяються пліснявими грибками), пил, кіптява.
Якщо зберігати картоплю у гаражі, то вона накопичує важкі метали, у тому числі свинець.
- Фізичні
У цю групу входять ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання (альфа-, бета-, гамма, рентгенівське, потоки нейтронів та протонів), радон, а також механічні травми.
За ризиком розвитку раку легень радон поступається тільки тютюновому диму. Одночасний вплив цих двох факторів підвищує ризик утворення злоякісних пухлин у 25 разів.
Канцерогенна дія проявляється як при прямому впливі іонізуючих променів, так і при потраплянні радіоактивних ізотопів в організм. Ймовірність розвитку раку підвищується при збільшенні дози радіації.
При проходженні діагностики (радіоізотопних досліджень, комп’ютерної томографії, мамографії) сумарна доза випромінювання дуже низька. Тому користь від процедури істотно перевищує ризик.
Сонячні промені життєво необхідні всьому живому, в той же час вони можуть спровокувати утворення пухлин.
Доведено, що при тривалому впливі високих доз ультрафіолету (у тому числі і в солярії) розвивається рак шкіри. Але це не означає, що потрібно відмовитися від поїздок на море та сонячних ванн. Важливо уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями в сильну спеку.
Негативно впливають на організм людини і електромагнітні поля, що випромінюються комп’ютерною та побутовою технікою, мобільними телефонами. Але передбачуваний зв’язок між використанням мобільних телефонів та раком мозку не підтверджується численними епідеміологічними дослідженнями.
Серед усіх видів канцерогенних впливів роль травми мінімальна. Пухлина може виникнути тільки при хронічному травмуванні певної ділянки тіла або у місцях травматичних або опікових рубців.
- Біологічні
До цієї групи канцерогенів належать онковіруси. Вони тривалий час знаходяться у латентному стані, а при активації «змінюють клітинний сценарій», змушуючи клітини швидко розмножуватися.
В результаті епідеміологічних досліджень вдалося з’ясувати, що утворенню злоякісних пухлин сприяють віруси імунодефіциту, герпесу, гепатиту В та С, Епштейн-Барр, папіломавірус. Вони підвищують ризик захворіти на рак у 3-10 разів.
Деякі вірусні захворювання (папіломи, кондиломи, контагіозний молюск) є передраковими. При відсутності лікування вони трансформуються у рак.
За здатністю впливати на ДНК канцерогенні речовини ділять на:
- генотоксичні – провокують мутації у геномі (ароматичні аміни, поліциклічні ароматичні вуглеводні, іонізуюче випромінювання);
- епігенетичні – не змінюють генетичний апарат, але сприяють появі пухлин (хлорорганічні сполуки).
Залежно від походження розрізняють канцерогени:
- екзогенні – надходять в організм з навколишнього середовища (дим підприємств, вихлопи двигунів, сигаретний дим, мікотоксини);
- ендогенні – утворюються всередині організму, виконують важливі функції, але при певних умовах провокують виникнення неоплазій (жовчні кислоти, холестерин, пероксиди ліпідів, деякі гормони).
Надлишок андрогенів може викликати рак яєчок, а занадто висока концентрація естрогенів – онкологію яєчників, матки, молочних залоз.
Відомі канцерогенні фактори:
- місцевої дії – сприяють розвитку новоутворень у місцях контакту (поліциклічні ароматичні вуглеводні, ультрафіолетове випромінювання);
- органотропні – призводять до утворення неоплазій у певних органах (азбест провокує мезотеліому – пухлину плеври);
- множинної дії – спричиняють виникненню пухлин різної локалізації (побутові та виробничі канцерогени).
Існують канцерогени:
- прямі – високоактивні сполуки;
- непрямі – вимагають попередньої активації.
Клітини печінки здатні руйнувати канцерогенні речовини, але ця здатність залежить від характеру харчування та індивідуальних особливостей організму.
Механізм канцерогенезу
Вчені поки що не знають, як канцерогенні речовини індукують злоякісний процес, але їм вдалося визначити стадії канцерогенезу:
- Трансформація
Хімічні речовини надходять в організм та трансформуються, перетворюючись у більш активні сполуки, здатні легко вступати в реакції.
- Ініціація
Молекули утвореної сполуки взаємодіють з молекулами-мішенями клітини, пошкоджуючи генетичний матеріал та викликаючи мутації. Утворюються передракові клітини, які тривалий час залишаються у «дрімаючому» стані.
- Промоція
Під впливом канцерогенів або неспецифічних подразників змінюється генна експресія, «пробуджуються» «дрімаючі» клітини. Відбувається безперервна проліферація (поділ) малігнізованих клітин, що призводить до активного росту злоякісного новоутворення.
- Прогресія
Пухлина набуває автономного та агресивного характеру. При цьому постійно відбувається відбір найбільш життєздатних клітин, завдяки чому утворюються пухлинні клони, невразливі до імунної відповіді та стійкі до захисних механізмів організму.
Ймовірність виникнення пухлини залежить від інтенсивності та тривалості впливу канцерогену, а також від загального стану організму.
Залежно від способу впливу на процес утворення пухлини розрізняють 3 групи канцерогенів:
- ініціатори – впливають на ДНК, провокуючи мутації (незворотні зміни) у геномі;
- енхансери пухлинного росту – служать промоторами неоплазій, запускають злоякісну трансформацію в «ініційованій» клітині, не викликають мутацій;
- повні канцерогени – являються як ініціаторами (мутагенами), так і промоторами (активаторами).
Не варто впадати у відчай! Наявність у навколишньому середовищі безлічі канцерогенних факторів не є свідченням неминучості раку. Багато людей живуть у «морі канцерогенів», залишаючись здоровими. Головне – навчитися виявляти небезпечні фактори та усувати їх вплив.
Фахівці різних дисциплін (онкологи, епідеміологи, вірусологи, молекулярні біологи) об’єднують свої зусилля, щоб проникнути у «таємниці» пухлинного росту. Хоча їм вдалося багато чого дізнатися, але головна причина переродження здорової клітини у ракову залишається нез’ясованою.
Тільки розшифровка всіх таємниць раку дозволить розробити ефективні способи профілактики ракових захворювань – припинити або істотно послабити вплив на організм канцерогенів та зменшити ризик виникнення пухлин.
Примітка!
Інформація, розміщена у цьому матеріалі, надається в ознайомлювальних цілях. Встановлення показань до лікування та призначення протипухлинних препаратів може робити виключно лікуючий лікар. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!